Українські дослідники встановили п’ять «пасток» для повітря в районі нашої станції «Академік Вернадський» – на архіпелазі Аргентинських островів. Ця робота відбулася в межах міжнародного проєкту з дослідження розповсюдження силіконів, в якому бере участь Україна.
Наукова назва таких «пасток» – пасивні сенсори. Вони складаються зі спеціальних матеріалів, які накопичують леткі забруднювальні частки подібно до фільтрів, і не потребують джерела живлення. Тож після встановлення полярникам треба лише час від часу перевіряти, чи не здуло «пастки» вітром і чи не використовують їх птахи для гніздування.
Сенсори мають «зловити» циклічні леткі метилсилоксани, якщо вони містяться в повітрі. Це група силіконових рідин, що часто використовується в косметичних засобах та промислових продуктах (хімічні розчинники, рідини для чищення тощо).
Для встановлення «пасток» потрібно було виконати низку умов. Зокрема, певний час дослідник не мав використовувати силіконовмісні засоби гігієни: шампуні, зволожувальні та сонцезахисні креми. Також під час встановлення фільтр треба було акуратно зачепити гачками колби, не торкаючись його руками. Це було досить непростим завданням в антарктичних умовах з постійним вітром, але метеоролог Олександр Надточій з усім впорався.
Для визначення фонового забруднення та можливого забруднення станцією середовища фільтри були встановлені на п’яти локаціях:
- два острови північніше «Вернадського» – напрямок, з якого переважно дме вітер, і теоретично станція не впливає на цей район безпосередньо;
- дві локації південніше «Вернадського» – напрямок, куди дме вітер, і станція можливо має забруднювальний вплив на ці острови;
- безпосередньо на даху станції.
Сенсори встановлені щонайменше на три місяці. Після цього їх потрібно буде обережно зняти і передати для подальшого аналізу в лабораторію в Норвегії.
Отримані результати покажуть, чи переносяться метилсилоксани на великі дистанції. Якщо сполуки будуть знайдені в пасивних сенсорах на перших двох островах північніше станції, це може бути доказом, що вони потрапили туди з «великої землі». Крім того, в межах проєкту досліджуватимуться зразки осадів, водоростей, крилю, ґрунтів та мохів з Антарктики.
Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу метеорологині НАНЦ Анастасії Чигаревій.
