Туризм

Туризм в Антарктиді

Зростання світового попиту на пригодницькі тури та значне розширення географії подорожей призвело до активного розвитку міжнародного туризму в Антарктиці, який вже понад два десятиліття поспіль є наймасштабнішим та найбільш динамічним видом людської діяльності в регіоні. Кількість туристів стабільно перевищує у рази кількість науковців і допоміжного персоналу, який працює на наукових станціях та задіяний в антарктичних експедиціях.

Практично кожен круїз не обходиться без відвідування туристами прибережних наукових станцій, у тому числі й української. Станція “Академік Вернадський” має високу популярність серед іноземних туристів завдяки своєму географічному розташуванню.

 

Морські круїзи і яхтинг

Найпопулярнішим видом антарктичного туризму є морські круїзи вздовж Антарктичного півострова і портів Ушуая (Вогняна Земля, Аргентина) або Пунта-Аренас (Чилі). Під час круїзу широко практикують:

  • морські прогулянки на надувних човнах типу “Зодіак”;
  • висадки і прогулянки на вільних від криги прибережних ділянках;
  • фото- та відеозйомку колоній пінгвінів, морських тюленів тощо.

Також популярними є подорожі на приватних яхтах. Архіпелаг Аргентинські острови, де знаходиться українська станція “Академік Вернадський”, має  зручні бухти для стоянки яхт.

​Пригодницький туризм

Традиційні морські подорожі нерідко поєднують з  пригодницькими або навіть екстремальними видами туризму:

  • плавання на океанічних каяках;
  • дайвінг, підводна кіно- та фотозйомка (прозорість води – до 100 м);
  • катання на лижах;
  • кількаденне проживання в наметових таборах на берегах мальовничих островів Бус, Ховгард, Пітерман, Аргентинського архіпелагу, а також на Березі Греяма (Антарктичний півострів);
  • сходження на прибережні гірські вершини Берега Греяма, що акцентують його ландшафт: г. Демарія (638 м), г. Мілл (735 м), г. Скотт (882 м), г. Шеклтон (1465 м) та г. Пірі (1900 м).

​«Хатина Ворді»

База F (острів Вінтер, Аргентинські острови) має  історичне значення як зразок ранньої британської наукової бази. Споруджена у січні 1947 року на місці попередньої будівлі, зведеної для зимівлі учасників британської експедиції до Землі Греяма 1935-36 років, база функціонувала до травня 1954 року.

Оригінальну головну будівлю, “Ворді Хауз”, було розширено в 1951 році; вона складається з житлових та робочих приміщень, їдальні, генераторної кімнати, складських приміщень. Поряд з будівлею зберігся флагшток.

 19 травня 1995 року споруда “Ворді Хауз” позначена в рамках Договору про Антарктику як історичне місце і пам’ятка № 62.

“Ворді Хауз” охороняється, але не закрита для відвідувачів. Утім туристи мають дотримуватися таких правил:

  • Перед візитом необхідно отримати дозвіл від начальника станції “Академік Вернадський”.
  • Своє перебування в будинку візитери повинні зафіксувати у книзі відвідувачів.
  • Всередині будівлі одночасно може перебувати не більше 10 осіб.
  •  Задля уникнення пожежі у будівлі заборонено використовувати портативні обігрівальні пристрої та стаціонарну піч, також заборонене паління як у будинку, так і в радіусі 10 метрів від нього.
  • Заборонено виносити з будівлі будь-які речі.
  • Відвідувачі повинні залишити будівлю зачиненою і в гарному стані. Вони несуть особисту відповідальність за заподіяну шкоду.

Віртуальний тур історичною будівлею Ворді Хауз

​Станція “Академік Вернадський”

Українська антарктична станція “Академік Вернадський”, крім суто наукової, виконує ще й специфічні представницькі функції, адже завдяки географічному розташуванню її часто відвідують туристи з міжнародних антарктичних морських круїзів. З грудня по березень (під час літнього сезону) архіпелаг Аргентинські острови, де розташована українська станція, відвідують з короткостроковими візитами кілька десятків туристичних суден та яхт – це від 2000 до 5000 відвідувачів щосезону.

Українські полярники організовують для гостей оглядові екскурсії станцією.  Увагу туристів привертають наукові лабораторії, кают-компанія, бібліотека та славнозвісний бар “Фарадей”. Також об’єктом туризму в районі станції є історичне місце “Хатина Ворді” – музей ранньої британської наукової бази.

Правила для відвідувачів

  • Керівник туристичної експедиції (капітан судна) має не менше, ніж за 72 години, попередити начальника станції, узгодити з ним час та умови візиту.
  • Для отримання дозволу на відвідування станції необхідно надати начальникові станції такі відомості: назву і країну реєстрації судна; ім’я та прізвище капітана та керівника туристської експедиції (круїзу); мету візиту і заплановану кількість відвідувачів, включно з супроводжуючими особами; інші дані за вимогою начальника станції.
  • Дозвіл на відвідування станції надається у тому випадку, якщо це не заважає виконанню режимних наукових спостережень і логістичних операцій станції.
  • Туристи формуються у групи до 30 чоловік. Середня тривалість екскурсії станцією 30–45 хв, а загальний час перебування на станції – не більше трьох годин.
  • Заборонено без дозволу персоналу станції самостійно заходити в будинки, складські приміщення тощо.
  • Туристи повинні дотримуватися принципів правової системи Договору про Антарктику, зокрема Протоколу про охорону навколишнього середовища, Резолюції-XVIII-1 (правила поведінки для туристів і туроператорів), інших регламентуючих документів, ухвалених на Консультативних нарадах держав-учасниць Договору про Антарктику.

Славетні гості станції “Академік Вернадський”:

  • Девід Вільсон – онук Роберта Скотта;
  • Джон Ріджуей, відомий британський мандрівник, який на своїй яхті “English Rose-4” за 200 діб обігнув Земну кулю і при цьому жодного разу не підійшов до берега й навіть не бачив його. Цей же мандрівник першим перетнув Атлантичний океан на веслах;
  • Дон Уолш, який разом з О. Пікаром уперше спустився на дно Маріанської западини у 1970-х роках на батискафі “Трієст”;
  • Відома своїми навколосвітніми подорожами яхта “Pelagic Austral”, на борту якої протягом місяця перебували палестинці та ізраїльтяни, демонструючи світові можливість мирного співжиття. Наприкінці подорожі відбулося спільне сходження на безіменну вершину Антарктичного півострова на відстані 70 км від української станції. На честь спільного сходження гора дістала назву Палестинсько-ізраїльської співдружності. Цей круїз миру планувався два роки, за перебігом подій спостерігали провідні телеканали світу. Офіційне завершення місії святкували на станції “Академік Вернадський”.