Міжнародне співробітництво

Система Договору про Антарктику

Система Договору про Антарктику – це сукупність правил, які регулюють діяльність людей та країн на крижаному континенті. Усі ці правила закладені в документи – конвенції, рекомендації, протоколи. 

Головним документом Системи є Договір про Антарктику.  Він був підписаний 1 грудня 1959 року у Вашингтоні (США), але набув чинності тільки 1961-го. Документ визначає і конкретизує, якою діяльністю можна займатися в цьому регіоні. 

Двосторонні договори ДУ НАНЦ про науково-технічне співробітництво

Основними завдання міжнародного науково-технічного співробітництва в Антарктиці є:

  • виконання спільних наукових проектів фундаментального та прикладного характеру з пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;
  • публікація результатів досліджень у рейтингових фахових виданнях, академічний обмін та підвищення кваліфікації наукових кадрів;
  • оптимізація людських та матеріальних ресурсів, що задіяні в експедиціях; 

  • забезпечення транспортування і розміщення персоналу та вантажу на борту суден та на антарктичних станціях країн-партнерів.

З цією метою Державна установа “Національний науковий антарктичний центр” уклала рамкові двосторонні угоди з науковими установами 18 держав, які, з огляду на їх науково-технічний потенціал та географічне положення, доцільно згрупувати таким чином:

–   провідні країни євроатлантичного регіону з розвиненими національними антарктичними програмами, співробітництво з якими забезпечує глибоку інтеграцію українських вчених у міжнародний науковий простір (Велика Британія, США).

 –   центрально- та східноєвропейські країни, які мають схожий рівень розвитку національних антарктичних програм, співпраця з якими забезпечує поглиблення регіонального співробітництва (Польща, Чехія, Болгарія, Латвія, Туреччина та ін.).

  – країни Латинської Америки, матеріально-технічна база яких робить їх основними транспортно-логістичними партнерами України у питаннях забезпечення УАЕ (Аргентина, Чилі, Перу).

Науково-технічне та логістичне співробітництво з перерахованими державами має стратегічне значення, оскільки всі вони, зокрема й Україна, мають чи планують встановлювати наукові станції або заявили про свої наукові інтереси у районі Антарктичного півострова.

Кількість міжнародних наукових проектів планується розширити, передусім з науковими організаціями держав, які нещодавно приєдналися до Договору про Антарктику і зацікавлені у здійсненні спільної науково-дослідницької діяльності в Антарктиці, що є обов’язковою передумовою набуття ними повноправного статусу Консультативної сторони Договору про Антарктику.

Звітність та обмін інформацією з міжнародними організаціями в системі Договору про Антарктику

Стаття VII Договору про Антарктику зобов’язує кожну Сторону забезпечити вільний обмін інформацією про заплановану діяльність шляхом направлення завчасного повідомлення щодо:

    (а) усіх експедицій до Антарктики або в межах Антарктики, які здійснюються її судами або громадянами;

    (b) усіх станцій в Антарктиці, на яких перебувають її громадяни;

    (с) будь-якого військового персоналу або обладнання, задіяного країною для організації антарктичних експедицій.

Згодом ця вимога була детально опрацьована в різних документах Консультативних нарад Договору про Антарктику. Важливі зобов’язання, що стосуються обміну інформацією з питань навколишнього середовища, додав Протокол про охорону навколишнього середовища 1991 року.

Інформація, що надається, може бути розділена на три категорії:

   – передсезонна інформація;

   – щорічний звіт;

   – постійна інформація.

Під керівництвом КНДА Секретаріат Договору про Антарктику розробив Систему електронного обміну інформацією яка є центральним сховищем такої інформації.

Раз на рік (до 1 жовтня поточного року) Україна надає щорічний звіт та оновлює операційну інформацію (маршрут судна, національні експедиції, неурядові експедиції), інформацію з охорони навколишнього середовища (дозвільна система, охорона і управління районами, зміни у національному законодавстві), наукову інформацію (наукові проекти, що здійснюються на станції «Академік Вернадський», наявність станцій автоматичної реєстрації/обсерваторій).

Більше інформації: http://www.ats.aq/r/ie.htm

Звіти України до Наукового комітету з антарктичних досліджень: https://www.scar.org/library/national-member-reports/ukraine/