Для морських та антарктичних досліджень відбулася важлива подія — об’єднання двох наукових організацій. Відповідне рішення ухвалив Уряд України 6 травня.
До складу Національного антарктичного наукового центру увійшов Український науковий центр екології моря. Ця установа відповідає за морський моніторинг та вивчення Чорного моря.
Тож тепер науковий потенціал морських, океанографічних і антарктичних досліджень зосереджено в одній організації. Наразі це НАНЦ, але з часом назва установи зазнає відповідних змін.
Чому це важливо?
- Провідні океанографи — в одній структурі.
Науковці, що досліджують Чорне море, вже багато років долучаються до антарктичних експедицій. В умовах повномасштабного вторгнення рф та обмеженого доступу до Чорного моря робота в Антарктиці стала для таких вчених однією з небагатьох можливостей продовжувати наукову кар’єру в Україні. Для держави ж це — шанс зберегти унікальний і невеликий пул морських фахівців.
- Ефективне використання дослідницької інфраструктури.
Буде створено об’єднаний науково-дослідницький флот України. Туди увійдуть криголам «Ноосфера», який п’ятий рік поспіль успішно виконує антарктичні місії, та інші дослідницькі судна. Зокрема, гідробіологічне та гідрографічне судна, що мають забезпечувати морські дослідження та регулярний екологічний моніторинг.
Об’єднання наукового флоту під єдиним управлінням дозволить ефективніше використовувати різне обладнання як для досліджень далекої Антарктики, так і Чорного моря (щойно це стане можливим), а також Азовського (після відновлення доступу до нього).
НАНЦ, який має успішний досвід управління науковим судном, стане операційним центром для організації комплексних морських досліджень. Це також забезпечить оптимізацію витрат бюджету на утримання наукового флоту, організацію та проведення морських експедицій.
- Посилення міжнародної співпраці.
Планується розвиток досліджень у Чорному морі та Світовому океані на основі досвіду й партнерств НАНЦ в Антарктиці.
- Впровадження наукових інновацій в різних точках світу.
Тестування різних наукових методів відбуватиметься у двох напрямах — з Чорного моря в Антарктику і навпаки. Наприклад, метод визначення біорізноманіття за допомогою розчиненого ДНК українські науковці спершу протестували в Чорному морі, згодом застосували у Південному океані, а тепер, маючи антарктичний досвід, можуть удосконалити його використання вдома.
Таких прикладів «колообігу методів в океані» чимало, і об’єднання установ надалі зробить цей процес ще простішим.
Інтеграція полярних і морських досліджень в одному інституті є успішною світовою практикою. Наприклад, Інститут морських та полярних досліджень імені Альфреда Вегенера в Німеччині входить до п’ятірки світових лідерів з вивчення океану та полюсів.
Сподіваємося, що з часом схожий успіх матиме й українська наука.