Україна – одна з 30 країн у світі, яка має свою постійну станцію в Антарктиді, що функціонує цілий рік – «Академік Вернадський». Це дозволяє проводити цілий ряд полярних досліджень, які дозволяють зрозуміти та прогнозувати глобальні зміни клімату.
В Україні є фахівці в усіх галузях полярних досліджень. Серед них як досвідчені полярники з двацятилітнім і навіть більшим «стажем», так і наукова молодь, озброєна новими методиками.
Наш центр активно співпрацює з міжнародною антарктичною спільнотою, а також широко популяризує Антарктиду.
Відкривайте для себе загадкову Антарктиду спільно з нами!
НОВИНИ
Україна вперше за 17 років повертається до досліджень Південного океану
Школярі надіслали понад 200 листів на конкурс «Запроси полярника до себе»
Діти, рахуймо пінгвінів! Залучаємо школярів до досліджень екології Антарктики
НАНЦ вперше бере участь в Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики
Підписано угоду з Італією щодо співпраці у галузі полярних досліджень
ПРО НАС ПИШУТЬ
Антарктида онлайн
Цікаві факти
про Антарктиду
Офіційна дата відкриття Антарктиди як континенту — 28 січня 1820 року. В цей день експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва наблизилася до Антарктиди в точці 69°21'28" південної широти і 2°14'50" західної довготи. Ця дата – 28 січня – святкується і зараз.
Площа Антарктики становить 10% від всієї суші Землі та дорівнює 22 площам України.
Українець Антон Омельченко брав участь в першій експедиції до Південного полюсу під керівництвом Роберта Скотта у 1911 році. Коли експедиція рушила до полюсу, Антон на конях провів її до середини шельфового льодовика Росса. Оскільки далі коні пройти вже не змогли, Омельченко повернувся з ними на базу. Більше року тривала ця небезпечна подорож. На жаль, Скотт і його п'ятеро супутників загинули. Тих членів експедиції, що залишились на березі й вижили, вважали героями. Прізвище Омельченка та інших мандрівників внесли до списку членів Королівського географічного товариства Великої Британії. Антон отримав нагороду із рук англійської королеви. Це була медаль, викарбувана на честь подвигу першопрохідців Антарктики, і довічна пенсія. Вдача підкорювача Антарктиди передалась нащадкам - правнук Антона Омельченка живе на Полтавщині, і зимував на станції «Академік Вернадський».
В Антарктиди є телефонний код +682, а також прапор (білий континент на блакитному фоні), але ні інституту громадянства, ні уряду немає, оскільки немає постійного населення.
Україна – одна з 30 країн у світі, яка має свою постійну станцію в Антарктиді, що функціонує цілий рік. Наша станція «Академік Вернадський» розташована на о. Галіндез.
Україна має неперервний ряд спостережень в Антарктиді з 1996 року, а низка параметрів клімату та атмосфери відстежуються найдовше в усій Антарктиді – з 1940-х – 60-х років.
В Антарктиді немає постійних жителів. Єдині люди, які проживають там протягом певного часу - це ті, хто є частиною тимчасових наукових співтовариств. Влітку кількість вчених та допоміжного персоналу на всьому континенті складає близько 5000 людей, тоді як взимку тут лишається працювати не більше 1000 людей.
В Антарктиді немає уряду, ні одна країна світу не володіє континентом. Не дивлячись на те, що щонайменше вісім країн намагалися отримати право власності на ці землі, було досягнуто угоди, яка надає Антарктиді привілей залишатися єдиним регіоном на Землі, який не керується жодною країною.
Антарктида – це найкраще місце для пошуку метеоритів. Метеорити, які потрапили в антарктичний льодовий покрив, зберігаються краще, ніж в будь-якому іншому місці на Землі.
Антарктида - це єдине місце на Землі, де можна знайти Імператорських пінгвінів. Це найвищі і найкрупніші із всіх видів пінгвінів, та єдиний вид, який розмножується під час антарктичної зими.
Антарктида небагата наземними тваринами. Тут немає літаючих комах через екстремальні вітри. Це єдиний континент, на якому немає місцевих видів мурах.
В Антарктиді зосереджено 90% всього світового льоду. Середня товщина льоду на континенті складає близько 2133 м. Якщо весь лід Антарктиди розтане, рівень моря в світі піднімиться на 61 м.
Колишня назва станції «Академік Вернадський» - "Фарадей" і вона була заснована британцями. У лютому 1996 року за символічну ціну в один фунт стерлінгів станція була офіційно передана Україні Британською Антарктичною службою і перейменована в "Академік Вернадський". Це відбулося за підтримки тогочасного посла України в Лондоні, академіка-біолога Сергія Комісаренка. Завдяки цьому Україна повернулася в «клуб» антарктичних держав (перші її дослідження проводилися в часи Радянського Союзу).
22 червня дослідники Антарктиди з усього світу святкують «Середину зими» – Мідвінтер. Обов'язковим елементом святкування для українських полярників стало «хрещення» у крижаній воді, після якого кожен новачок отримує відповідне посвідчення і право називатися справжнім полярником. Крім того, до свята проводять спортивні змагання – шахи, дартс, більярд, футбол, біатлон, перетягування канатів тощо.
Договір про Антарктику — міжнародна угода, метою якої є забезпечення наукових досліджень і збереження миру на континенті. Вона була укладена в 1959 р., вступила в силу 1961 р., а в 1991 р. була накладена заборона на 50 років на видобуток корисних копалин. Україна входить до 29 держав з найвищим консультативним статусом з правом голосу і правом вето при прийнятті рішень на щорічних самітах Антарктичного договору (всього договір охоплює 47 держав).
Українська команда зимувальників складається з 12 спеціалістів. Серед них вчені (метеорологи, біологи, геофізики) та команда підтримки життєдіяльності станції (лікар, кухар, системні адміністратори, дизеліст).
Експерти з Британії Джоел Харрісон і Нейл Рідлі зібрали у своїй книзі кращі бари на всіх континентах, пише Daily Mail. Так, в Антарктиді кращим був названий бар "Фарадей", який розташований на українській полярній станції "Академік Вернадський". "Якщо ви хочете податися в найвіддаленіший бар в світі, нехай це буде крихітний бар Фарадей - він має всього сім посадочних місць, але дуже затишний», пишуть автори.
Антарктида, на думку українських зимувальників, виступає лакмусовим папірцем: люди чи закохуються у цю дику природу і вже не можуть не повертатися туди, чи навпаки хочуть назад у цивілізацію. Хто попаде в яку групу, стає зрозуміло лише по прибутті.