Після тривалих переговорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, неподалік станції «Академік Вернадський».
Таке важливе рішення було ухвалено на 48-й Консультативній нараді Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня в Хіросімі, Японія. Цьому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.
Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Вони відомі унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям.
Ціль української ініціативи — довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату.
Під час наради наша делегація також закликала Сторони засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму та вимагала його звільнення. Це звернення отримало підтримку всіх Консультативних сторін Європи та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація відповіла, що це питання — внутрішня справа держави, та цинічно закликала зосередитися на темах, що об’єднують антарктичну спільноту, а не роз’єднують.
Крім того, на нараді відбулися непрості політичні дискусії щодо розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику.
Нині серед учасників Договору — 58 країн, але статус Консультативної сторони мають лише 29, зокрема Україна. Цей статус дає право брати участь у голосуванні з усіх питань, що стосуються Антарктики. Враховуючи, що всі рішення приймаються консенсусом, кожен голос стає вирішальним.
Три держави подали заявки на отримання статусу Консультативної сторони: Канада, Республіка Білорусь і Туреччина.
Позиція української делегації полягала в підтримці заявок Канади та Туреччини, а також у відтермінуванні розгляду заявки Республіки Білорусі.
Однак Індія несподівано заявила, що всі держави гідні отримання статусу Консультативної сторони, тож або слід надати цей статус усім, або нікому.
Українська делегація охарактеризувала цю маневрацію як «захоплення заручників». Канаді та Туреччині заблокували шлях не через претензії до них, а лише щоб примусити інші держави погодитися на «обмін».
«Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску», — зазначив Євген Дикий, очільник НАНЦ.
Ще одне важливе питання наради — рф та Китай знову заблокували пропозицію надати імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду, попри повідомлення про критичне скорочення їхніх популяцій через втрату морського льоду. У квітні цього року Міжнародний союз охорони природи відніс імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Тож геополітична битва триває також на антарктичній «шахівниці», і задіяні в ній навіть пінгвіни.
