Криголам “Ноосфера”

Криголам “Ноосфера”

Напередодні 30-річчя Незалежності – 19 серпня 2021 року – Україна придбала колишнього флагмана королівського наукового флоту Великої Британії – дослідницький криголам “James Clark Ross” (Джеймс Кларк Росс).

До цього майже 20 років наша країна не мала наукового судна для полярних досліджень: останній самостійний рейс України в Південному океані відбувся у 2001-2002 рр. Тепер же завдяки власному науково-дослідному криголаму ми можемо:

• повернутись до досліджень Світового океану;

• покращити логістику та розширити можливості експедицій на українську антарктичну станцію “Академік Вернадський”;

• створювати наукові та логістичні консорціуми з іншими країнами;

• проводити дослідження не тільки в Антарктиді, а й в Арктиці та інших регіонах планети.

30 серпня 2021 року на судні було піднято синьо-жовтий прапор, а 5 жовтня він прибув з міста Фредеріксгавн (Данія) в Одесу.

29 жовтня 2021 року відбулося урочисте перейменування судна. В Україні криголам отримав назву “Ноосфера” – вона є символічною, адже сам цей термін походить з праць Володимира Вернадського, на честь якого названо українську антарктичну станцію. Тож назви криголама та станції логічно доповнюються. Ноосфера означає сферу взаємодії суспільства та природи.

Тепер “Ноосфера” є флагманом українського науково-дослідницького флоту.

Довжина судна – трохи більше 99 метрів, ширина – майже 19 метрів, водозаміщення – 5732 тонни. На його борту розміщені декілька лабораторій та системи лебідок, що дозволяють вивчати морське дно на глибині до 8 км. Окрім екіпажу з 27 осіб, криголам може вмістити до 50 науковців. Автономність плавання судна до 2-х місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану.

28 січня 2022 року “Ноосфера” вирушила в перший рейс з Одеси до Антарктики. Екіпаж криголаму складається з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу.
Команду очолює капітан Павло Панасюк.

На жаль, через повномасштабну війну в Україні заплановану в першому рейсі на судні низку досліджень довелося скоротити. Проте, попри складнощі, були проведені такі види досліджень:

  • геологічні (встановлення гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу донних відкладів) в акваторії довкола Антарктичного півострова;
  • геокосмічні (фіксація потужних блискавок) та радіоокеанографічні (перевірка моделі хвилювання моря) як впродовж всього маршруту, так і в атлантичному секторі Антарктики.

Водночас «Ноосфера» успішно виконала ротацію українських полярників на станції «Академік Вернадський», а також ротацію польської антарктичної експедиції. Після виконання цих робіт судно, позбавлене можливості повернутися до України, стало на тривалу стоянку в порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) і наразі готується до нового антарктичного сезону.

Історична довідка

Криголам побудований компанією Swan Hunter Shipbuilders в Волсенді (Великобританія) та урочисто спущений на воду її Величністю Королевою Британії 1990 року. Отримав назву RRS (королівське дослідне судно) James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) на честь легендарного англійського військового моряка та полярного дослідника, що здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктиду.

1996 року, коли Британія передавала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей” (нині “Академік Вернадський”), саме цей криголам доправив на крижаний континент першу Українську антарктичну експедицію.

Останні 30 років криголам виконував роль світової дослідницької платформи для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень. Приміром, він взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану, й отримані тоді дані використовуються донині. А дослідження на судні поверхні в Арктиці дало нові дані щодо масштабу та впливу зміни клімату на цей регіон.