«Антарктида – це місце, де напряму співпрацюють вчені багатьох країн, і дуже важливо, що українські науковці знаходять своє місце в цьому співробітництві. Ми маємо дуже добрі перспективи у всіх напрямках, пов’язаних з біорізноманіттям, але також великі напрацювання у науках про землю та фізичних науках», – сказав заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, відкриваючи ІХ Міжнародну антарктичну конференцію, яку з 13 по 16 травня в Києві спільно проводять Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України та Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України. Доказом інтегрованості вітчизняної науки в світовий науковий мейнстрім є інтерес до конференції зарубіжних вчених: у перший день роботи ІХ МАК в ній взяли участь понад 100 учасників, зокрема, науковці з України, Туреччини, Латвії, Білорусі, а також представники Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР). Загалом до оргкомітету надійшли тези 109 доповідей – 78 усних та 31 стендових – від 252 авторів.
Конференція відбувається в режимі двох пленарних засідань та трьох секцій за напрямками:
* Науки про життя (біологічні та медико-фізіологічні дослідження).
* Науки про Землю (геолого-геофізичні та геоекологічні дослідження).
* Фізичні науки (гідрометеорологічні, океанографічні та геокосмічні дослідження).
Академік НАНУ Сергій Комісаренко у своєму вітальному слові підкреслив, що в останні кілька років наша країна «взяла рішучий курс на розвиток наукових досліджень в Антарктиді». До речі, пан Комісаренко має безпосередній стосунок до перетворення британської станції «Фарадей» на українську «Академік Вернадський» – в 1995 році він був Надзвичайним і Повноважним послом України у Великій Британії і проводив основну частину переговорів про передачу станції.
Фото: Богдан Олексюк
Продовжуючи думку Сергія Комісаренка, керівник НАНЦ Євген Дикий розповів про кроки, які допоможуть струсити з науки порох пострадянських практик. Зокрема, він зауважив, що зараз триває робота над тим, щоб видання НАНЦ «Український антарктичний журнал» було індексоване базою даних Scopus.
Євген Дикий висловив сподівання, що ІХ МАК стане робочим майданчиком для напрацювань до нової Державної програми досліджень в Антарктиці, розрахованої на найближче десятиліття. «Щиро сподіваюся, що нова антарктична державна програма буде амбіційною і дозволить суттєво розширити українську присутність в Антарктиді і вперше позанчити нашу присутність в Арктиці, – заявив Максим Стріха. – Ми підемо двома шляхами – це нарощування потужностей Національного антарктичного центру і більше залучення до цих досліджень інших навчальних закладів та дослідних інститутів».
Упродовж трьох днів роботи ІХ МАК українські та закордонні науковці представлять результати досліджень, виконаних у провідних лабораторіях наукових установ та центрів шістнадцяти країн світу, зокрема:
Від України:
- 28 наукових установ Національної академії наук, Національної академії аграрних наук України;
- 10 національних університетів та інститутів МОН України;
- 5 наукових установ Міністерства екології і природних ресурсів України, Державного агентства рибного господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державного космічного агентства України;
- 3 науково-дослідні та науково-виробничі підприємства різних форм власності.
Від Турецької Республіки:
- Ерцизький університет, факультет наук, кафедра біології, Кайсері;
- Рада з науково-технічних досліджень Туреччини, Анкара.
Від Республіки Білорусь:
- Науково-практичний центр біоресурсів НАН Білорусі, Мінськ;
- Білоруський державний університет, факультет біології, Мінськ;
- Інститут мікробіології НАН Білорусі.
Від Російської Федерації:
- Інститут молекулярної біології ім. В. О. Енгельгардта РАН, Москва;
- Інститут фізики Землі ім. О. Ю. Шмідта РАН, Москва.
Від Республіки Болгарія:
- Національний інститут геофізики, геодезії та географії Болгарської академії наук, Софія;
- Інститут біорізноманіття та вивчення екосистем Болгарської академії наук, Софія.
Від Латвійської Республіки:
- Латвійський університет, факультет географії та наук про Землю, Рига.
Від Республіки Польща:
- Сілезький університет в Катовіцах, відділ ботаніки та охорони природи, факультет біології та охорони навколишнього середовища, Катовіце;
- Центр космічних досліджень Польської академії наук, Варшава.
Від Ірану:
- Університет Семнана, факультет досліджень пустелі, Семнан.
Від Індії:
- Інститут дикої природи Індії, Дехрадун.
Від Китаю:
- Цзилінський університет, Міжнародний центр науки майбутнього, Коледж фізики, Чанчунь;
- Полярний науково-дослідний інститут Китаю, Шанхай.
Від США:
- Центр космічних досліджень ім. Хансона, Техаський університет в Далласі, Річардсон, Техас;
- Науково-дослідна лабораторія ВПС США, Кіртленд, Нью-Мексико;
- Каліфорнійський університет, Берклі.
Від Канади:
- Університет Нью-Брунсвіка, Фредеріктон.
Від Мексики:
- Автономний університет штату Морелос, Морелос.
Від Норвегії:
- Норвезький університет наук про життя, Ас.
Від Великої Британії:
- Шеффілдський університет, Шеффілд.
Від Австралії:
- Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, Хобарт, Тасманія.