Сьогодні, 9 червня, виповнилося 30 років від дня створення Національного антарктичного наукового центру (початково – Центру антарктичних досліджень). З нагоди ювілею розповідаємо про діяльність центру та його підрозділів.
Отже, головна місія НАНЦ – забезпечувати дослідження України в Антарктиці, зокрема, безперебійну роботу “Вернадського“, а віднедавна ще й “Ноосфери”. Аби втілювати ці непрості завдання, НАНЦ здійснює різновекторну роботу. Про неї розповідаємо нижче.
Команди зимівників та сезонних загонів. Для того, щоб на станції тривали неперервні дослідження, щороку НАНЦ оголошує відкритий конкурс та проводить відбір кандидатів до Українських антарктичних експедицій. Формування експедиції має кілька етапів – від прийому документів, фахових та психологічних співбесід до медогляду та тренувальних зборів.
Фінанси та матеріально-технічне забезпечення. Фахівці НАНЦ дбають про те, щоб зимівники були забезпечені їжею, одягом, екіпіруванням, пальним, засобами гігієни та іншими речами, науковим та технічним приладдям на увесь рік. Крім цього, завданням центру є добір та організація закупівлі товарів для сезонного загону науковців і технічних спеціалістів, що працюють на станції під час короткого антарктичного літа.
Проведення тендерів на закупівлю необхідних матеріалів, фінансування науково-дослідної діяльності, нарахування зарплат, зокрема полярникам, є частиною фінансових робіт НАНЦ.
Логістика. Доправлення полярників та тонни вантажів до Антарктики є одним із завдань НАНЦ. В останні роки це нагадувало квест: треба було знайти аеропорти, які пропускають пасажирів попри обмеження пандемії, а зараз – зібрати і вивезти експедицію під обстрілами росіян. Завдяки підтримці українських дипломатів та іноземних колег Центр впорався і з цим викликом.
З минулого року логістичні проблеми неабияк допомагає вирішувати власний науково-дослідний криголам “Ноосфера“. До речі, питання його придбання, доставки, підготовки до першого рейсу, а тепер експлуатації – це також зона відповідальності “нанцівців”.
Україна отримала станцію абсолютно безкоштовно і в дуже гарному стані від британців ще 1996-го. Втім в умовах Антарктиди навіть найякісніші системи потребують оновлення. Тож 2018-го НАНЦ вперше розпочав масштабну модернізацію “Вернадського”. До великої війни встигли дуже багато: від повного оновлення енергетичної та опалювальної систем до переобладнання лабораторій, медкабінетів, кухні. Саме працівники НАНЦ займалися плануванням цих робіт, пошуком технічних виконавців, підбором та закупівлею необхідних приладів і матеріалів тощо.
Представництво у світі. Крижаний континент не належить нікому і управляється разом країнами-учасницями Договору про Антарктику, зокрема Україною. Участь у роботі міжнародних антарктичних організацій, формування та просування власної політики, обмін інформацією, співпраця з іншими антарктичними програмами, виконання взятих Україною у межах Договору зобов’язань – частина діяльності НАНЦ.
Наукові дослідження. Науковці на станції роблять переважно базові вимірювання та спостереження, накопичення та передачу даних, відбір зразків тощо, а потім усе це аналізується та вивчається ними ж та іншими вченими на великій землі. Саме тому науковий блок НАНЦ має ті ж напрями, що й основні дослідження на станції: біології та екології, геології та геофізики, фізики атмосфери та геокосмосу. І, певна річ, більшість вчених Центру – це колишні чи майбутні учасники зимових або сезонних експедицій.
Наукові відділи Центру займаються виключно полярними дослідженнями, і ця спеціалізація певною мірою є їхньою силою. Однак, по-перше, вони не чисельні, а, по-друге, часто виникає потреба залучати фахівців, для яких НЕ Антарктида є головним напрямом досліджень, але їхні знання та вміння можуть значно посилити ту чи іншу роботу. Тому науково-організаційний відділ та вчений секретар Центру співпрацюють з десятками інститутів академії наук та університетів, щоб долучати їхніх фахівців до взаємодії із невеликим штатом науковців НАНЦ. Так спільними зусиллями виконується те, що називається антарктичною програмою. А координує все це різноманіття Науково-технічна рада НАНЦ.
Науково-організаційна робота. Центр видає єдиний в Україні антарктичний науковий журнал. Там публікують статті про провідні наукові дослідження полярних регіонів. Нині видання проходить перевірку для включення в міжнародну базу Scopus.
Кожні 2 роки НАНЦ проводить Міжнародну антарктичну конференцію, де дослідники з різних країн представляють свої передові полярні дослідження.
Уся робота України на полярному континенті має чітку ціль, завдання, способи їхньої реалізації, очікувані результати. Все це відображено в Державній цільовій науково-технічній програмі проведення досліджень в Антарктиці. Стежити за її виконанням, формувати технічні завдання для робіт в Антарктиді, звітувати, формувати бази даних досліджень та ще купа монотонної організаційної роботи – теж повсякденна діяльність Центру.
Комунікація та популяризація. Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ, у співпраці з іншими підрозділами, активно наповнює двомовний сайт, сторінки в Фейсбуці, Інстаграмі, Ютубі, Твітері та Тік-тоці. Крім того, комунікаційники центру організовують конкурси, антарктичні фотовиставки, зустрічі з полярниками, прямі включення зі станції, інтерв’ю та інші заходи.
А ще команда Центру активно допомагає учасникам антарктичних експедицій які нині захищають Україну. Бо всі ми переконані: в Перемогу, як і в науку, треба не просто вірити, а вкладати багато зусиль.
Нагадаємо, що нещодавно за ініціативи вчених НАНЦ було затверджено схему нового антарктичного району з особливою охороною.