Учасники 24-ї Української антарктичної експедиції віднайшли на околицях станції «Академік Вернадський» вхід до льодовикової печери і здійснили її розвідку. Знахідка приголомшила не тільки природною красою – мальовничими крижаними брилами та триметровими бурульками, – а й розмірами. Печера має щонайменше три рівні, на нижньому з них полярники виявили замерзле озеро, струмок та грандіозних розмірів залу заввишки 12 м (це майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. Усередині льодовика є чимало ходів, з яких наразі експедиція дослідила 200 метрів.
![](http://uac.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/pecjera2-1024x576.jpg)
Льодовикову печеру на острові Галіндез, де розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський», було відкрито під час перших українських антарктичних експедицій, проте тоді полярники змогли потрапити лише в невелику частину цього природнього дива. Вхід, яким вони близько 15 років тому потрапили в печеру, розташовувався з протилежного від станції берега острова, однак коли льодовик зсунувся в океан, цей вхід завалило.
Учасники 24-ї УАЕ спробували відшукати інший вхід. «Після невдалих спроб прокопати лаз на «старому» місці я врешті побачив присипану снігом тріщину в льодовику зовсім з іншого боку, від протоки Пенола, неподалік історичної хатини Ворді – першої англійської антарктичної бази», – розповідає начальник 24-ї УАЕ Ігор Дикий. У підкоренні крижаної скелі йому допоміг альпіністський досвід. «Лише з четвертого разу я вибрався зі страховкою на стіну льодовика, і тоді мені вдалося прокопати в снігу прохід», – каже він.
Наступного дня разом з Антоном Омельченком та Андрієм Голубенком відкривачі спустилися в печеру і виявили там безліч ходів та велетенську залу.
![](http://uac.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/pechera1.jpg)
Фото: Олександр Зулас.
«Така велика порожнина, беззаперечно, вимита влітку потоками талої води, а це свідчить про руйнацію льодовика і, відповідно, зміну клімату. На старих британських світлинах, датованих 1934 роком, ми розгледіли в цьому важкодоступному місці цю саму тріщину. Отож, ймовірно, печера утворювалася з льодовикової тріщини впродовж сотні років», – припускає Ігор Дикий.
До речі, гляціологічні проби, відібрані всередині печери під час перших УАЕ, засвідчили, що льодовику приблизно 4 тисячі років.
Тим часом, полярники планують наступні експедиції для вивчення печери. Наразі цьому заважають хуртовини та зниження температури до мінус 20 градусів.