Автор: Аліна Євич. (Оригінал на Depo.ua від 3 грудня 2021) Ідея поїхати до пінгвінів і тисячолітніх снігів спала на думку раптово – коли Андрій Хитрий побачив оголошення про пошук антарктичної команди.…

Автор: Аліна Євич. (Оригінал на Depo.ua від 3 грудня 2021) Ідея поїхати до пінгвінів і тисячолітніх снігів спала на думку раптово – коли Андрій Хитрий побачив оголошення про пошук антарктичної команди.…
Автор: Тетяна Коломиченко (Оригінал: MINTRANS | 2 грудня 2021 року) Тут тепла течія Тихого океану зустрічається з холодними водами Антарктики і кожні одну‑дві доби зароджуються циклони. Метеозведення з української “фабрики циклонів”…
ФОТО: Суспільне Чернігів Текст: Юлія Суржикова (Оригінал: Суспільне|Новини 4 листопада 2021 року) Пінгвіни за кілька метрів від житла, кити, вдвічі більші за човен, купання у крижаній воді та пориви вітру…
Автор: Михайло Штекель (Оригінал на Радіо Свобода|1 листопада 2022) Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в…
Оригінал на МАН.Платформа від 07.10.2021 Вони починають ранок не з кави, а з вивчення Антарктиди. Досліджують своїх сусідів — пінгвінів та китів, спостерігають за льодовиками розміром із київську новобудову, мерехтливими…
Про нас пишуть на Укрінформ (07.09.2021) Україна купила у Великої Британії криголам RRS James Clark Ross для полярних досліджень. 30 серпня над флагманом українського наукового-дослідного флоту – колишнім британським криголамом…
Текст: Сергій Лебід (Оригінал: Bit.ua, 19 серпня 2021)
12 українців зараз зимують на станції «Академік Вернадський» в Антарктиці. Ми поговорили з одним із них – біологом Антоном Пуговкіним. Розпитали про досліди, робочі будні, посиденьки в барі, антарктичний футбол і багато іншого.
Останніми роками є така практика, що в період з грудня до квітня приїжджає сезонний загін на антарктичне літо-осінь.
Взагалі зимівля на Вернадського триває приблизно рік. Перезмінка відбувається щороку в різний час, але приблизно з лютого до квітня.
Дістатися станції – складне логістичне завдання.
Ми добиралися маршрутом із Києва в Стамбул, звідти – у Сан-Пауло (Бразилія), потім – у Сантьяго (Чилі), там внутрішніми авіалініями прямували в Пунта-Аренас, звідти на українському риболовному судні ми йшли впродовж п’яти діб до станції.
У Пунта-Аренас, до речі, довелося два тижні просидіти на карантині через пандемію.
Цьогоріч відбулася неймовірна подія для антарктичної спільноти України – Кабмін погодив купівлю британського криголама James Clark Ross. Отже, наступна антарктична експедиція вже добиратиметься власним кораблем. Це не просто покращення логістики, а ще й можливість проводити дослідження дорогою.
Шлях на кораблі займає більш ніж місяць різними океанами й морями. Можна робити досліди з гідробіології й океанологічні дослідження, на судні є геофізичне обладнання.
За спеціальністю на станції я біолог. Під час цієї зимівлі нас троє біологів. За кожним закріплене певне завдання та визначений фронт роботи.
Я маю декілька напрямів роботи:
Дослідження хімії води, фільтрація води для фіксування фітопланктону та бактеріопланктону – це регулярне завдання, робимо від двох до чотирьох замірів на місяць.
Ловлю рибу, провожу розтини, збираю та фіксую різні паразитичні організми.
Ще одне регулярне завдання – моніторинг птахів. Десь раз на два дні треба робити прохід за визначеним маршрутом і перевіряти своє, так би мовити, господарство.
Мій головний вектор роботи – кріобіологія. Я вивчаю стійкість репродуктивних клітин риб до низьких температур, зокрема до штучного заморожування.
Насамперед заморожуємо сперматозоїди. Їх можна охолодити до температури рідкого азоту (-196С) та зберігати скільки завгодно. Потім можна відігріти їх і провести запліднення.
Один із напрямів кріобіології – кріоконсервування. Це фактично метод або технологія, яка пов’язана з ідеєю, що за умови низьких температур властивості й цілісність біологічного об’єкта можуть бути збережені. Як у фантастичних фільмах – коли можна заморозити людину й через деякий час відігріти, і людина не постраждає.
Зараз заморожувати організми й навіть людей вміють, але поки що неможливо розморозити їх без шкоди для організму.
Є правила виходу на човні в акваторію. По-перше, екіпаж складається мінімум із двох людей. Можна й більше, якщо є потреба.
Одна людина – це драйвер, який веде човен. Основні наші драйвери – механік або дизеліст.
Сам човен потрібно спустити на воду за допомогою крана, перевірити його стан, пальне й завантажити всю необхідну техніку.
Вихід планують завчасно для того, щоб всі учасники могли спланувати роботу.
Мої виходи в море пов’язані з виловом риби для майбутніх досліджень. Це не потребує далеких вилазок.
Човном також користуються інші біологи. Велика частина морської програми пов’язана з Оксаною Савенко (авторка більшості фото). Вона досліджує морських ссавців, зокрема китоподібних. Її основна програма полягає у відборі тканин для молекулярно-генетичних та інших досліджень, фотографуванні з метою ідентифікації особин та в акустичних дослідженнях – записі звуків._
Ще є один із напрямів – дослідження біолога Вадима Ткаченка. Він вивчає зоопланктон, або, як він його називає, «рачків». Вадиму для досліджень потрібні планктонна сітка, лебідка та інше спеціальне обладнання.
Щодня хтось заступає на денне чергування – з 8 ранку до 12 ночі. З 12 ночі до 8 ранку – це нічне чергування, на яке кожен зимівник заходить на тиждень. З вечора суботи по іншу суботу.
Черговий обходить територію щодві години вдень і щогодини вночі. Потрібно перевіряти кілька будівель станції, зокрема зважати на термометри, датчики на насосах, показники на дизелях тощо.
Денний черговий допомагає кухарю – він ходить за продуктами в наш склад.
Щодо одягу: більш ніж 20 позицій різного одягу кожен із нас отримав ще в Києві. Одяг якісний, ми гарно укомплектовані.
Дуже низьких температур, враховуючи розташування нашої станції, тут не буває. Найнижча температура впродовж зимівлі може бути -20, десь у таких межах. Складності може завдавати вітер, пориви інколи досягають 30-31 метрів на секунду.
Умови, звісно, мають певні вимоги до одягу, але щоб дуже довго одягатися – такого немає.
Суботи на станції – це святкова вечеря. Всі одягають святкове вбрання: костюми, сорочки. Ми сидимо в приємній атмосфері, яка може продовжитися в нашому барі, а потім переміститися до когось в офіс.
Річ у тім, що бар розташований над спальним приміщенням, і там можна перебувати тільки до 12 ночі. Тому якщо вечірка затягується, треба шукати інше приміщення.
Вихідні на станції – це поняття відносне. Зазвичай вихідний у неділю, але його може й не бути. Проте якщо він є, класно робити лижну експедицію нашим островом, або ж перейти на інший.
Це і відпочинок, і фізичні навантаження, аби не засиджуватися, а також можна зробити різні спостереження. Останні 5-6 тижнів ми намагаємося раз на тиждень робити такі вилазки.
Чому це свято прекрасне? Тому, що його святкують на кожній станції. Перед святом всі обмінюються вітаннями одне з одним.
Нам надіслали десь 50 різних вітань з усіх куточків Антарктики. Це показує єдність у цьому місці.
Мідвінтер відсвяткували 22 червня. Ми добре погуляли та провели спортивну програму.
Одна з традицій – це моржування в плавках і краватці в океані. Це ще британська традиція. Потім ми грали у футбол. Взагалі на станції це один із головних видів спорту. Мені розповідали, що у минулих зимівлях вдалося зіграти десятки матчів. Це гарна і фізична активність, і психологічна розрядка.
У Національного антарктичного наукового центру є власний сайт. Там можна знайти історію станції Вернадського, цілі роботи й наукові досягнення.
У 26 антарктичної експедиції є власна сторінка в соцмережі. Там дуже гарні фото й історії з життя зимунів.
Ось найновіший пост на сторінці, на Вернадського хуртовина:
Оригінал на сайті Про|странство від 1.07.2021 Майже повна ізоляція від світу може бути й свідомим вибором. Принаймні, якщо йдеться про участь в науковій антарктичній експедиції на станції «Академік Вернадський». Як це…
ПРОМО — 19.06.21 (оригінал на сайті Куншт) ТЕКСТ: Ярослава Кутсай ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська Ця вкрита кригою й остуджена вітрами земля, де зосереджено близько 70% запасів прісної води, – наче інша планета.…
Чотири місяці спостережень у Південному океані «Скільки би разів ти не була в Антарктиці, вона щоразу тебе захоплює», – каже біологиня Каріна Вишнякова. Каріна та її колега Юлія Іванчикова –…