В Україну повернулися учасники 23-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), що цілий рік працювали на станції «Академік Вернадський», а також «сезонники», які проводили дослідження під час антарктичного літа – з січня до квітня. Їх зустрічали сьогодні, 25 квітня 2019 року, в приміщенні МОН за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич.
У команді річної експедиції – так званих зимівників – було 12 учасників. Це 7 науковців та 5 технічних працівників: дизеліст, механік, сисадмін, лікар та кухар. Серед них було 3 новачки, а інші учасники мають середній стаж «зимівок» понад 3 роки. 23-тю УАЕ очолював Віктор Ситов – учасник ще першої української експедиції, саме коли проходила передача станції від Британії Україні.
Зимівники забезпечували життя та роботу станції і проводили низку неперервних досліджень – деякі з них здійснюються там ще з 1960-х років. Зокрема, збирався ряд метеорологічних, геофізичних, гідрологічних та біологічних даних. Вони дають дуже важливу інформацію про стан нашої планети – зміну клімату, рівня моря, стан озонової діри над станцією, поширення живих організмів тощо.
Сезонна експедиція була найбільша за останні майже 20 років – вона налічувала 26 учасників – і тривала досить довго порівняно з попередніми – понад 2 місяці. Окрім чоловіків, у ній брали участь 4 жінок. Ця експедиція поділялися на 2 групи.
Перша – це науковці, що проводили інноваційні дослідження та збирали зразки, які тепер вивчатимуть в Україні. Загін «сезонних» вчених був представлений геологами, біологами, геофізиками та метеорологами. Наприклад, біологи проводили моніторинг наземних рослин Антарктиди та заселення територій пінгвінами – це дозволяє відслідковувати зміни клімату. Вони також започаткували морський моніторинг, щоб вивчати процеси «цвітіння» океану та поширення стійких органічних забруднювачів. Інші науковці досліджували льодовики та гірські породи.
Друга група «сезонників» – це інженери, які займалися модернізацією станції. Масштабні ремонтні роботи почали проводити вперше з часів передачі станції Україні (1996 рік), на них держава передбачила майже 35 млн гривень.
«Наступний рік для нас символічний, бо це рік 200-ліття відкриття Антарктиди. І наша мета, щоб 2020-го станція «Вернадський» була повністю оновлена і відповідала світовим стандартам, щоб могла конкурувати з іншими станціями як в питаннях роботи на ній дослідників з різних країн світу, так і прийому туристів», – відзначила Лілія Гриневич.
Ремонт на станції розділений на 2 етапи. Перший якраз був проведений зараз, під час сезонної експедиції. За словами очільника Національного наукового антарктичного центру МОН Євгена Дикого, вже відремонтовано паливний бак, оновлено системи життєзабезпечення, запрацював новий опріснювач, закуплені всі компоненти нової енергетичної системи, котли опалення та інше необхідне обладнання.
«Другий етап, завершальний, буде під час наступного «сезону», тобто на початку 2020 року, щоб потім на щонайменше 10 років не відволікатися на ремонт, а займатися виключно дослідженнями. Після цього ми плануємо зробити 3-D тур по оновленій станції, щоб кожен міг зайти і все побачити на власні очі», – повідомив Євген Дикий.
Важливо також, що для повноцінного зв’язку зі станцією на ній уже в нормальному режимі працює Інтернет. Першими його переваги на собі відчули саме зимівники 23-ї УАЕ. Вони могли щодня спілкуватися з близьким і без затримок передавати важливу наукову інформацію.
Нагадуємо, що 25 березня 2019 року в річну експедицію на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» вирушила 24-та УАЕ. До її команди вперше за 20 років увійшли жінки, а екіпіровка усіх полярників нарешті складається виключно з продукції українських виробників.