Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в океані і обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський».
Науковий корабель придбали за п’ять мільйонів доларів і науковці-полярники кажуть, що це невеликі гроші за можливості, які відкриває колишній «James Clark Ross». Науковці обіцяють екскурсії на судно для всіх охочих, але наступного місяця. Поки що на борт пропустили тільки журналістів, а також дитячі екскурсійні групи.
1. На борту судна вже є новий домашній порт – Одеса2. Ця лебідка занурює робочі прибори науковців в океанічні води. Максимальна робоча глибина 7 800 метрів (це максимальна глибина для 90% усього світового океану)3. Найпростіші прибори досліджень – дночерпач, диск Секкі, сіть Джеді4. Пресофіцер «Ноосфери» Олександр Заклецький пояснює, що диском Секкі візуально вимірюється прозорість води5. Сіть Джеді використовується для вилову крилю – на неї можна встановлювати сіть із різним діаметром отворів для відбору потрібних організмів6. Справа від найпростіших приборів – батометри. Ці прилади розкриваються на заданій глибині, беруть пробу води і закриваються. Касети із чотирма батометрами використовуються для одночасного вимірювання різних течій на різних глибинах7. Керувати лебідкою можна з мостика над кормою8. Допоміжний човен для перевезення екіпажу або вантажу9. Переходимо до офіцерської їдальні – у кожного члена екіпажу і науковця своя серветка (залишились від англійців)10. Їдальня виглядає як затишний клуб. Зліва у кутку стоїть старовинний відкорковувач для вина11. Раніше на стіні висів портрет Її Величності Єлизавети Другої, але його забрали після продажу криголаму Україні. Замість нього англійський екіпаж приклеїв поштову марку із портретом королеви12. Офіцерська кают-компанія – дивани, кінофільми з проєктора і гра в дартс13. «На британському флоті засуджували не алкоголь, а зловживання ним» – жартують в екіпажі14. Чотиримісна каюта для науковців. Одне з ліжок перетворюється на диван, а верхні ліжка підіймаються15. Капітанський мостик із радарною системою та зв’язком із машинним відділенням16. Цим штурвалом керують стометровим криголамом17. Член наукового екіпажу вивчає схему криголаму18. Старший механік Андріс Кубуліньш – поки що єдиний член екіпажу, який залишився працювати на криголамі після його продажу і приходу в Одесу. Він працював тут близько шести років19. Пункт керування машинним відділенням – все автоматизовано і керується з центрального пульту20. На «Ноосфері» встановлені два дизель-електричні двигуни потужністю 8 500 кінських сил. За офіційними даними, криголам може розвивати швидкість до 12 вузлів (22 км/годину). Механік каже, що в холодній воді його швидкість може доходити навіть до 17 вузлів21. У машинному відділенні зберігаються троси для запуску обладнання під воду – майже 8 кілометрів спеціальних тросів22. Всередині тросу є спеціальна електропровідна жилка, яка дозволяє керувати обладнанням з борту судна23. З криголама можна проводити активні сейсмічні дослідження – за допомогою пневматичної гармати з судна запускається міцний повітряний поштовх для вивчення ґрунту дна, води і течій. Це барометри пневматичних пристроїв24. «Криголам має регулярно проходити технічне обслуговування, – говорить старший механік. –І тоді він пропрацює ще багато років»
Михайло Штекель
Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.
Михайло Штекель