У червні цього року біологи 28-ї УАЕ уперше в межах українських антарктичних досліджень відібрали зразки шкіри та жиру від трьох косаток. Пізніше, в співпраці з американськими колегами, буде здійснено молекулярно-генетичні та інші дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій згаданих тварин.
Також під час спостережень косаток в протоці Лемер українським вченим вдалося всебічно задокументували їх: зробити світлини для фотоідентифікації, зафільмувати дроном та записати звуки на акустичний рекордер.
«Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води. Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху», – зауважує Вадим Ткаченко, який здійснював відбір зразків.
Загалом у березні-липні 2023 року українським полярникам пощастило шість разів спостерігати косаток у різних районах західної частини Антарктичного півострова – регіону, де розташований «Академік Вернадський».
В районі української станції трапляються три з п’яти екотипів косаток, що мешкають у водах Антарктики. Це косатки типу A, які досягають найбільших розмірів та зазвичай живляться іншими китоподібними – насамперед антарктичними смугачами. Вони поблизу станції – рідкісні гості.
Найчастіше ж біля нас трапляються косатки, яких відносять до двох підтипів типу B. І хоч візуально, за особливостями пігментації, вони дуже схожі між собою, але відрізняються розмірами, поведінкою, мають різні акустичні репертуари та різні розміри груп.
Косаток типу В можна розрізняти за такими ознаками:
- косатки типу B1 зазвичай більші за розміром, але живуть у менших родинних групах (в середньому – 7, максимально – 14 особин) і харчуються переважно ластоногими;
- косатки типу B2 навпаки здебільшого менші за розміром, але трапляються у великих групах (в середньому – 36, максимально – 75 особин) і надають перевагу живленню пінгвінами.
Ці підтипи не схрещуються між собою, хоч і мешкають в одному регіоні.
Саме від косаток типів В1 та В2 і вдалося відібрати зразки шкіри та жиру українським вченим.
Відзначимо, що для відбору «біопсії» китоподібних наші біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками, які не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин. Це один з найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тварини не відчувають болю.
Нагадуємо, що цього року вчені НАНЦ почали досліджувати китів з допомогою дронів.