Учасники 24-ї Української антарктичної експедиції віднайшли на околицях станції «Академік Вернадський» вхід до льодовикової печери і здійснили її розвідку. Знахідка приголомшила не тільки природною красою – мальовничими крижаними брилами та триметровими бурульками, – а й розмірами. Печера має щонайменше три рівні, на нижньому з них полярники виявили замерзле озеро, струмок та грандіозних розмірів залу заввишки 12 м (це майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. Усередині льодовика є чимало ходів, з яких наразі експедиція дослідила 200 метрів.

Льодовикову печеру на острові Галіндез, де розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський», було відкрито під час перших українських антарктичних експедицій, проте тоді полярники змогли потрапити лише в невелику частину цього природнього дива. Вхід, яким вони близько 15 років тому потрапили в печеру, розташовувався з протилежного від станції берега острова, однак коли льодовик зсунувся в океан, цей вхід завалило.
Учасники 24-ї УАЕ спробували відшукати інший вхід. «Після невдалих спроб прокопати лаз на «старому» місці я врешті побачив присипану снігом тріщину в льодовику зовсім з іншого боку, від протоки Пенола, неподалік історичної хатини Ворді – першої англійської антарктичної бази», – розповідає начальник 24-ї УАЕ Ігор Дикий. У підкоренні крижаної скелі йому допоміг альпіністський досвід. «Лише з четвертого разу я вибрався зі страховкою на стіну льодовика, і тоді мені вдалося прокопати в снігу прохід», – каже він.
Наступного дня разом з Антоном Омельченком та Андрієм Голубенком відкривачі спустилися в печеру і виявили там безліч ходів та велетенську залу.

Фото: Олександр Зулас.
«Така велика порожнина, беззаперечно, вимита влітку потоками талої води, а це свідчить про руйнацію льодовика і, відповідно, зміну клімату. На старих британських світлинах, датованих 1934 роком, ми розгледіли в цьому важкодоступному місці цю саму тріщину. Отож, ймовірно, печера утворювалася з льодовикової тріщини впродовж сотні років», – припускає Ігор Дикий.
До речі, гляціологічні проби, відібрані всередині печери під час перших УАЕ, засвідчили, що льодовику приблизно 4 тисячі років.
Тим часом, полярники планують наступні експедиції для вивчення печери. Наразі цьому заважають хуртовини та зниження температури до мінус 20 градусів.