Хвилі 10 метрів та вітер 30 м/с: “Ноосфера” подолала норовливий Дрейк і дісталася Чилі

Хвилі 10 метрів та вітер 30 м/с: “Ноосфера” подолала норовливий Дрейк і дісталася Чилі

Українське науково-дослідницьке судно “Ноосфера” здійснило черговий антарктичний рейс нинішнього сезону. Сьогодні, 13 квітня 2024 року, наш флагман пришвартувався в порту Пунта-Аренас.

Дорога зі станції “Академік Вернадський” до Чилі була довжиною 1140 миль (2111 км) та тривалістю 9 днів. Три з них “Ноосфера” проходила протоку Дрейка, яка цього разу була дуже норовливою. Висота хвиль сягала 9-10 метрів, а швидкість вітру – 30 м/с.

За словами капітана Павла Панасюка, це був один з найбурхливіших Дрейків за весь час роботи судна під українським прапором. Йти в таких умовах досить непросто, але наш екіпаж впорався з цим викликом.

До Пунта-Аренаса “Ноосфера” доправила учасників та учасниць двох українських антарктичних експедицій:

  • зимової – 28-ї УАЕ, що рік відпрацювала на “Вернадському”;
  • сезонної, що виконувала завдання на станції впродовж кількох місяців.

Також поки судно було в Антарктиці, з його борту проводили біологічні, геологічні та геофізичні дослідження Південного океану, зокрема, в межах міжнародних проєктів.

Найближчим часом “Ноосфера” знову вирушить в Антарктику, щоб забезпечити ротацію полярників на польській станції “Арцтовський”. Це вже третій рік плідної співпраці Української та Польської антарктичних програм: з початку повномасштабного вторгнення рф Польща відмовилась від послуг російських суден.

Відтак криголам повернеться до порту Кейптауна (ПАР), де перебуватиме до наступного антарктичного сезону.

Нагадуємо, що зараз триває третій антарктичний сезон “Ноосфери”. Він почався 17 листопада 2023 року, коли судно вийшло з порту Кейптауна до крижаного континенту. Тоді було доставлено вантажі та експедиції до станцій “Арцтовський” та “Вернадський”.

Другий рейс цього сезону стартував 15 березня 2024 року, коли судно вирушило з порту Пунта-Аренас до “Вернадського” для перезмінки річних експедицій на станції та досліджень в Південному океані.

Раніше ми вже розповідали про вивчення донних осадів та морської фауни.

Фото: Анна Торгоненко, Анатолій Андрєєв, Юлія Кривицька