Фізичні науки

 

Вимоги за напрямом
Фізичні науки

 

Робота спеціаліста за напрямом фізичні науки стосується гідрометеорологічного моніторингу, вимірювань повного вмісту озону, вертикального зондування іоносфери та спостережень на геомагнітній станції. Успішне виконання програми спостережень і досліджень потребує наявності відповідної освіти, професійного досвіду, вільного володіння ПК та розуміння основ програмування, електротехнічних здібностей і бажання працювати з приладами. В нагоді стане любов та повага до природних стихій та їхніх бурхливих проявів, що повсякчас заважатимуть роботі.

Саме через комплексність робіт за фізичним напрямом серед зимівників є декілька науковців, які є фахівцями зі спеціальностей фізики океану, атмосфери, гідрометеорології, навколоземного космічного простору (або геокосмосу) та далекого космосу.

Геокосмічні дослідження та забезпечення функціонування приладових комплексів антарктичної станції «Академік Вернадський».

Спеціаліст, який виконує геокосмічні дослідження на станції «Академік Вернадський», повинен, по-перше, мати базові знання з фізики верхніх шарів атмосфери, іоносфери і магнітосфери Землі, а, по-друге, бути спеціалістом з поширення електромагнітних хвиль у навколоземному просторі.

Типовий обсяг робіт:

  1. Забезпечення безперервної роботи цифрового комплексу іоносферного зондування розробки РІ НАН України та іонозонда IPS-42 (як резервного) у стандартному режимі кожні 15 хвилин. Проведення щомісячних тестів працездатності іонозонда та антен. Поточна обробка даних зондувань за стандартною методикою URSI та передача їх мережею Internet.
  2. Виконання моніторингу та обробки даних вимірювань сигналів, стимульованих світовою грозовою активністю, в УНЧ-ННЧ діапазоні магнітометричним комплексом Lemi419Ant за допомогою індукційних зондів LEMI-112Е і LEMI-112АЗ. Відтворення та візуалізація параметрів Шуманівського (ШР) резонатору та передача їх мережею Internet.
  3. Проведення вимірювань та розрахунку параметрів сигналів широкомовних та спеціальних передавачів ВЧ діапазону на наддовгих радіолініях.
  4. Підтримка функціонування приймально-аналізуючого комплексу ДНЧ діапазону та обробка даних вимірювань.
  5. Спеціаліст повинен мати навички користування і проводити регламентні роботи та профілактичне обслуговування наступних вимірювальних систем: магнітометрів УНЧ-ННЧ діапазону хвиль LEMI-112Е, LEMI-112АЗ та систем збору даних LEMI-419АNТ; ВЧ приймачів WR-G313і WinRadio, цифрового комплексу іоносферного зондування розробки РІ НАН України та іонозонду IPS-42.
  6. Мати навички роботи з ПК та ОС MS Wіndows XP, 7, 10, мовою та середовищем програмування MatLab і локальними комп’ютерними мережами.
  7. Підготовка щомісячних звітів.

Гідрометеорологічні дослідження на антарктичній станції «Академік Вернадський».

Робота гідрометеоролога охоплює такі наукові області, як метеорологія, океанологія, гідрологія, гляціологія. За спрямуванням це є прикладна фізика і хімія оточуючого середовища, а саме атмосфери, гідросфери та підстильної поверхні. Успішне виконання програми спостережень і досліджень потребує наявності відповідної освіти, професійного досвіду, вільного володіння ПК та розуміння основ програмування, електротехнічних здібностей і бажання працювати з приладами. В нагоді стане любов та повага до природних стихій та їхніх бурхливих проявів, що повсякчас заважатимуть роботі.

Найбільшою складністю в професійній роботі гідрометеоролога на станції є необхідність чіткого слідування графіку проведення спостережень та вимірів, що часто накладається і не співпадає з іншими обов’язками, колективними заходами, особистими бажаннями, тощо. Саме тому, для пом’якшення негативного впливу, на станції передбачено 2-3 метеорологи, щоб розділити весь обсяг робіт відповідно до особистих здібностей та графіків і забезпечити неперервність спостережень.

Типовий обсяг робіт:

  1. Стандартні метеорологічні спостереження для формування синоптичних зведень, які проводяться кожні 3 години. Зведення в напівавтоматичному режимі заповнюються автоматичною метеорологічною станцією Vaisala AWS-310. Для забезпечення надійності та безперервності спостережень паралельно завжди працює резервна автоматична метеостанція ММК «Тропосфера».
  2. Океанографічні спостереження включають візуальний опис льодового стану акваторії, що виконується кілька разів на тиждень, та гідрологічне зондування у визначених точках. Зондування проводиться з моторного човна за допомогою ручної лебідки та зонду-логеру, який вимірює розподіл температури і солоності морської води за глибиною, а також визначається прозорість морської води за допомогою білого диску Секки.
  3. Гляціологічні спостереження включають зняття показників з рейок снігомірного полігону та георадарне сканування поверхні льдовика для відстеження процесів формування льодовика. Роботи проводяться тричі на місяць.
  4. Озонометричні спостереження, що виконуються для виміру загальної концентрації озону в товщі атмосфери, в основі представляють собою рутинні операції вимірів на спектрофотометрі Добсона, що проводяться згідно 3-х плаваючих графіків, для різних типів спостережень, залежно від пори року та погоди. У спостереженнях озону є півторамісячна перерва в червні-липні (період полярної ночі) та дуже щільний графік в грудні-січні. Крім цього, щомісячно передбачено проведення кількох видів тестів спектрофотометру, що виконуються згідно описаних інструкцій.
  5. Зчитування даних та супутнє обслуговування логерів систем моніторингу. На станції працюють гідрологічні логери, встановлені на морському посту для вимірів параметрів океану, логери окремих датчиків сонячного випромінення, мікрокліматична станція, радар вертикального зондування опадів. Все це логерні системи, які потребують періодичного зчитування даних, очистки від відкладень снігу та ожеледі, деякої іншої уваги до себе.
  6. Додаткові експериментальні роботи можуть бути призначені для випробовування нового обладнання та нових методів досліджень, зокрема запровадження нерегулярних випусків радіозондів.
  7. Передача даних та формування місячних звітів та зведень. Дані строкових метеорологічних спостережень у кодовій формі SYNOP передаються в реальному часі під час настання строку. Результати озонометричних вимірів передаються щодоби. Інші дані відповідно до переліку передаються у складі місячного звіту, включаючи місячне статистичне зведення у кодовій формі CLIMAT. Повний архів даних, включаючи ті, що не передавалися у місячних звітах, здається під час повернення з експедиції. Передача даних зі станції здійснюється через мережу Інтернет, за сприяння системного адміністратора станції. Формування місячної звітності потребує вільного володіння ПК та навичок статистичного опрацювання даних.

За потреби, до відправки експедиції, у Києві проводиться стажування з формування зведень у кодовій формі SYNOP та CLIMAT, а також з проведення озонометричних вимірів. Однак більша частина гідрометеорологічного обладнання станції, на жаль, не має аналогів в Україні, тому побачити, як воно працює, можна буде безпосередньо на станції.