Антарктика для України – не тільки унікальне “вікно” наукових можливостей, а й важливий інструмент участі в міжнародній політиці. Тому нам необхідно чітко визначити національну стратегію антарктичної політики, залучивши до цього всі зацікавлені сторони. Також широкі можливості для нашої науки відкриває Арктика, але там наша присутність поки що є недостатньою.
Про це йшлося під час круглого столу “Державні інтереси України в полярних регіонах: на перетині політики, дипломатії та науки”, що відбувся сьогодні, 15 липня 2021 року, в Дипломатичній академії України ім. Геннадія Удовенка. Захід був організований академією спільно з Національним антарктичним науковим центром.
“Антарктика – це територія з особливим правовим режимом, що не належить жодній країні світу. Тому тут сформувалася своя виняткова система взаємодії держав, зробивши континент не тільки глобальним науковим майданчиком, а й “полем” великої геополітики та економічних інтересів. Ці інтереси є і в України, адже наша країна теж не лише робить науку в Антарктиді, а й веде економічну діяльність, зокрема, вилов морських живих ресурсів. Тож Україні потрібно сформувати власну стратегію політики в Антарктиді – яка наша мета, інтереси, куди ми рухатимемося далі? І це має відбуватися не на рівні нашого Центру, а на рівні держави з активним залученням інших стейкхолдерів, насамперед Міністерства закордонних справ і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів”, – пояснив очільник НАНЦ Євген Дикий.
Водночас він відзначив важливу роль українських дипломатів у тому, що наша держава отримала статус та активно розвивається як антарктична держава. Починаючи від отримання Україною станції від Великої Британії 1996-го до проведення в надскладних умовах пандемії COVID-19 та закритих кордонів перезмінки 24-ї та 25-ї експедицій.
“У всі роки ми мали чудову співпрацю з зовнішньополітичним відомством, але тепер хочемо виходити на новий виток розвитку нашої взаємодії. Наприклад, зараз мегаактуальним питанням для міжнародної спільноти є зміна клімату. І це один з головних напрямів наших досліджень в Антарктиді, адже саме полярні регіони відіграють ключову роль у формуванні кліматичної системи планети. Водночас ми дедалі більше розуміємо, що для порівняння нам потрібні дослідження в Арктиці, де зараз українська науки майже не представлена, є лише один антенний комплекс. Тож тут маємо великий простір для розширення. Крім того останнім часом дуже зросла увага ЄС, у який ми прагнемо вступити, до паралельних досліджень полярних регіонів. Тож уже є необхідність збільшити присутність України не в суто арктичних чи антарктичних міжнародних організаціях, а в організаціях ЄС, сконцентрованих на дослідженнях полярних регіонів. Тут нам дуже знадобилась би підтримка МЗС”, – зазначив Євген Дикий.
“Сьогоднішня зустріч, саме її місце, присутність дипломатів – це такий політичний акт, який дає сигнал, що МЗС у подальшому спільно з іншими головними “драйверами” максимально приділятиме увагу цьому напрямку”, – зауважив директор Департаменту економічної дипломатії МЗС Дмитро Пономаренко.
Не менш важливим є активніше долучення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, адже Антарктика – це величезний природний заповідник, який при цьому все одно потерпає від зміни клімату та антропогенного впливу.
“Наразі один з основних природоохоронних трендів – оцінка ролі і місця Антарктики в процесах глобальних змін клімату. Справді, здавалося б, де Україна, а де далека Антарктика. Однак, за словами вчених, саме цей далекий регіон має визначний вплив на формування клімату в усіх куточках планети, зокрема холодні води Південного океану регулюють тепловий режим всього Світового океану. І те, що в Південному океані зараз відбуваються фундаментальні зміни, призведе до фізичних, біологічних та соціально-економічних наслідків глобального масштабу – і в Україні теж. Процеси потепління клімату можуть мати суттєвий негативний вплив на економіку степових областей України. Тож сьогодні ми дійсно потребуємо єдиної державної стратегії антарктичної політики, адже Антарктика не така вже далека, як здається: дивлячись, що відбувається там зараз, ми можемо спрогнозувати, що відбуватиметься в нас”, – зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Михайло Хорєв.
У режимі онлайн до дискусії долучився також тимчасовий повірений у справах України в Республіці Чилі Віталій Цимбалюк. Він, зокрема, нагадав, що важливим напрямом також є культурна дипломатія, адже до пандемії Антарктиду відвідували до 40 тис туристів на рік, з яких близько 4 тисяч – саме українську антарктичну станцію “Академік Вернадський”. Тож через створення невеликого музея на станції можна більше розповідати світу про Україну. Натомість Посольство України в Республіці Чилі готове надати для нього цікаві експонати.
За підсумками круглого столу буде підготовано рекомендації щодо інтенсифікації та підвищення координації зусиль різних міністерств та відомств України у полярних регіонах планети.
Фото Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка