Україна зацікавлена в досвіді Австралії з проведення антарктичних досліджень, адже Австралія має велику історію вивчення Антарктиди. На цьому наголосив директор департаменту науково-технічного розвитку МОН і представник Уряду України в Секретаріаті Договору про Антарктику Дмитро Чеберкус під час зустрічі з директором Антарктичного Управлінням Департаменту навколишнього середовища та енергетики Австралії Ніком Гейлом.
На нараді, що відбуласяв австралійському місті Хобарті, сторони обговорили проблеми в галузі антарктичних досліджень і напрямки майбутньої співпраці.
Передбачається, що українські вчені братимуть участь у конкурсах наукових проектів, які фінансуються австралійською стороною. Крім того, відбуватиметься обмін досвідом щодо проведення антарктичних експедицій й ефективного управлінням антарктичними станціями.
«Ми будемо вдячні за інформацію в галузі наукових досліджень і поліпшення життя в умовах Антарктики», – підкреслив Дмитро Чеберкус.
Він відзначив, що антарктичні дослідження є одним з найважливіших пріоритетів українського Уряду. Упродовж усього року українські вчені працюють на станції «Академік Вернадський», яку Україна отримала в 1996 році від Англійського Антарктичного Товариства.
Науковці проводять дослідження у сферах біології, геології, геофізики, гідрометеорології, медицини, океанографії тощо. Зокрема, вони вивчають озонову діру, зміни клімату, відкривають нові види біологічних об’єктів, спостерігають за популяціями тварин.
«Розташування станції «Академік Вернадський» дає змогу вивчати складні екологічні та біологічні процеси. Приміром, після виявлення ефекту озонової діри в районі станції, вона стала однією з десяти найважливіших довідкових озонових станцій в Антарктиці. Нині українські вчені здійснюють унікальні спостереження динаміки змін діри – такої можливості не має жодна інша станція. Крім того, наукове обладнання станції дозволяє робити моніторинг та раннє попередження стихійних лих, таких як землетруси і цунамі», – розказав Дмитро Чеберкус.
Щодня станція «Академік Вернадський» передає до міжнародних центрів даних велику кількість первинної інформації, які включаються в міжнародні бази і на підставі яких здійснюється моніторинг стану Антарктики.
Довідково: Україна приєдналась до Договору про Антарктику 1992 року. Участь у Договорі надає нашій державі право проводити діяльність в Антарктиці (зокрема, створювати наукові станції та відряджати наукові експедиції) і призначати уповноважених представників на Консультативні наради з Договору про Антарктику. Наради проходять щороку для проведення взаємних консультацій з актуальних питань дослідження та освоєння Антарктики, а також з метою напрацювання рекомендації своїм урядам щодо заходів, які сприяють належному виконанню принципів Договору.
З 2004 року Україна отримала статус Консультативної сторони Договору про Антарктику (крім України, такий статус мають лише 28 країн). Це надає нашій державі право вирішального голосу у прийняті будь-яких рішень щодо усіх питань, пов’язаних з діяльністю в Антарктиці.
Постановою Кабміну Міністерство освіти і науки України визначено головним відповідальним за співробітництво з Секретаріатом Договору про Антарктику – міжнародною організацією, яка спільно з приймаючою стороною відповідає за підготовку та проведення Консультативних нарад з Договору про Антарктику.
Членство України у Секретаріаті Договору про Антарктику надає гарантії повноправної участі України у будь-яких формах можливого в майбутньому освоєння антарктичних надр – від вироблення механізму регулювання такої діяльності до її безпосереднього здійснення.
