Карантин в Антарктиді: як переживають пандемію українські полярники, які поки не можуть повернутися додому

Карантин в Антарктиді: як переживають пандемію українські полярники, які поки не можуть повернутися додому

Що відбувається з нашою експедицією на станції “Академік Вернадський”? Коли українцям поповнять запаси їжі? Чому не можна просто закрити станцію і виїхати? Відповіді на ці запитання “Йод” отримав від самих полярників та їхнього керівництва в Києві, яке обіцяє зробити все можливе, щоб провести перезмінку.

Антарктида – зараз єдиний континент, де досі ніхто не заразився на коронавірус. Але і тут раділи недовго: після закриття кордонів і авіасполучення полярники ізольовані не тільки від небезпек зовнішнього світу.

У квітні на українській станції “Академік Вернадський”, яка розташована на Південному полюсі, планується чергова перезмінка. Члени 24-ої експедиції, яка провели там рік, мають виїхати в Україну.

Коли стало зрозуміло, що країни от-от закриють кордони – їхні “наступники” – 25-а експедиція – в екстреному порядку виїхали з Києва, проте далі Стамбула їм полетіти вже не вдалося, і 20 березня їх повернули додому.

Якщо заміна не приїде в квітні – хтось залишиться там до січня

– Зараз у нас є 3-4 робочих варіанти, але який з них зростеться – ніхто не гарантує. Тому було б абсолютно неправильно всі їх викладати. Крім того, це пов’язано з грошима, з використанням послуг різних компаній, тому це не етично з нашого боку. Докладно розкажемо, коли буде хоча б офіційно підписаний контракт, – розповідає директор НАНЦ Євген Дикий. – Але на одному хочу акцентувати. У нас є план не те, що B, а навіть Z – останній з можливих варіантів. Це просити 24-ту експедицію, яка зараз перебуває на станції, затриматися там ще. Може, не на повний рік, але все одно надовго. Якщо ми не встигнемо привезти заміну до кінця квітня, далі це стане можливим тільки з кінця грудня.

– З чим це пов’язано?

– Льодова обстановка не дозволятиме. Але це все ж крайній варіант. Попри складнощі й додаткові гроші – ми налаштовані здійснити стандартну перезмінку.

Давайте так: я не можу вам розказати про варіанти, але можу розповісти про проблеми. Найважча на сьогодні – це доставити туди заміну – саме людей. Проблема номер два – це вивезти з Антарктиди хоча б частину експедиції. Наразі на станції перебуває 29 людей: “зимівники” та сезонний загін. Достатньо, якщо на станції залишиться 12 людей. І нарешті найлегше, як це не дивно звучить, – завезти туди їжу на весь наступний рік. Оце відбудеться майже так, як планувалося базово – не пізніше 15 квітня на станцію прибуде судно.

– Тобто судна в тому районі продовжують ходити?

– Так! Судно з екіпажем та вантажем випускають. Набагато складніше питання з перетином кордону людьми.  Звісно, є різні нюанси. Наприклад, цього року імовірно не буде завезена важка техніка для технічних робіт і для модернізації станції. Але ані дизельне пальне, ані харчі не є переносником коронавірусу, тому залишилося тільки дочекатися, коли весь екіпаж судна відбуде необхідні карантинні заходи і вийде в море.

Якщо закрити станцію на рік – вона може й не відкритися

– У подібній ситуації зараз весь континент. Що роблять інші країни?

– По-різному. Наприклад, китайці позбулися проблеми тоталітарно. Просто поставили перед фактом усі свої чотири станції – сумарно це декілька сотень людей, – що вони зимують другий рік поспіль. І навіть не запитували, що ті про це думають.

Є країни, що взагалі на рік консервують свої станції і повернуться лише наступної весни – тобто евакуюють персонал без перезмінки.  Але наша станція сама по собі старенька – побудована британцями ще в 1960-х роках. Поки що вона функціонує безперервно – прослужить ще років 20. Але якщо її залишити без людей та відповідно без опалення на зиму – далеко не факт, що наступної весни буде, що розконсервовувати. Імовірно доведеться повністю міняти всі системи забезпечення, а тоді легше просто нову станцію побудувати. Тому, на жаль, тимчасово закрити  станцію – не наш випадок.

– В історії станції були випадки, коли полярникам доводилося залишатися ще на рік?

– Так. Але щоб уся зміна – ні. Дуже сподіваюся, і зараз без цього обійдемося.  Були випадки, коли сезонний загін, який їхав на пару тижнів, застрягав на три місяці. Через різні нюанси, пов’язані з льодовою обстановкою, несправністю транспортних заходів.

Тобто з одного боку мені приємно відзначити настрій 24-ї експедиції – люди готові геройствувати. Але все ж таки хочеться цим героїзмом не зловживати.

Деякі полярники навіть зраділи, що залишаються

– Який настрій зараз у полярників?

– Я навіть не удаватиму, що вони щасливі від такої перспективи, але сприймають усе абсолютно спокійно, з розумінням. Усі люди дорослі. Дехто з молодих співробітників, у кого немає родин, навіть сприйняв це з радістю. Але не стану брехати – це насправді менша частина. Ті, хто старші, кого тут чекають сім’ї – хотіли б повернутися, але в разі крайньої необхідності – готові працювати там до січня. Всі відповідальні й морально до цього готові.

– Мабуть, це стане великою пригодою для сезонників, які не планували там залишатися надовго.

– Не планували, але, до речі, дехто із сезонників пропонує замінити “зимівників”, якщо не приїде нова експедиція. Практично всім науковцям можна знайти заміну, а от у служби забезпечення станції – це кухар, лікар, моторист, дизеліст, механік – у сезонному загоні дублерів нема. Насамперед треба залишати саме ті спеціальності, без яких станція не функціонує.

Якщо хтось підчепить коронавірус – експедиція під загрозою

– Лікаря для 25-ї експедиції, певно, обирали з особливою уважністю?

– Вимоги до лікаря завжди високі. Коли щось стається, то, як кажуть: він у морі перший після бога. Коли станція 9 місяців повністю ізольована – лікар має вміти розв’язати практично будь-яку проблему, яка  виникає зі здоров’ям – аж до хірургічної операції.

– А тести на коронавірус у вас будуть?

– Абсолютно правильне питання. З тими, кого будемо повертати – вирішимо це питання вже тут.  Тих, хто вирушає на заміну, зараз ми їх повернули з аеропорту – після трьох днів у Стамбулі – одразу відправили на обсервацію. Сьогодні у них будуть взяті проби. У середу розраховуємо отримати результати. Практично впевнені, що все добре, бо симптомів ні в кого немає. Але ми будемо робити аналіз за методикою ВООЗ, що виявляє коронавірус не тільки у хворого, а й навіть просто у носія.

– Бачу, що заходи безпеки максимальні.

– Це дуже важливо. Всі ці три дні, що експедиція намагалася вилетіти зі Стамбула – вони були в масках, окулярах, рукавицях, мали із собою достатньо антисептика. І, звісно, лікар уважно стежив та інструктував команду. Якщо хтось, не дай боже, щось по дорозі підчепить – доведеться завертати всіх. Надто великі ризики. Тут краще максимально перестрахуватися.

На станції “Академік Вернадський” є приміщення для обсервації, лікарня, сучасне медичне обладнання, яке дозволяє навіть проводити операції. Недавно Антарктичний центр закупив для неї кисневий концентратор і балони з медичним киснем, оновив медпрепарати.

У складі 25-ї експедиції, яка має вирушати в Антарктиду, лікар Ігор Дейнека. У нього вже є досвід лікування пневмонії під час пандемії свинячого грипу A (H1N1), а також чітке розуміння, як діяти, якщо у когось із членів експедиції запідозрять коронавірусну інфекцію.

А що кажуть в Антарктиді?

Українські полярники, які зараз перебувають на станції, намагаються зберігати оптимістичну налаштованність. Хоча й обмінюються в соцмережах смайликами і меседжами про те, що зараз їхнє “майбутнє доволі примарне”.

– Усі сподіваються, що ситуація вирішиться найближчим часом –  і ротація відбудеться, – розповів “Йоду” науковий співробітник Національного антарктичного центру, вчений-біолог Артем Джулай, який нині перебуває на станції. – Зараз станцію туристи не відвідують. На роботу експедиції карантин поки що ніяк не вплинув – усе виконується відповідно до технічних завдань. Карантин впливає тільки на найближчі плани. Швидше за все, ротація буде нетривалою, а всі роботи, які були заплановані на цей час, перенесуть на наступний рік.

Ольга Ліцкевич, «ЙОД», (26.04.2020)