Начальник 24-ої української антарктичної експедиції, старший науковий співробітник відділу медико-біологічних досліджень НАНЦ, доцент кафедри зоології ЛНУ ім. Франка, к.б.н. Ігор Дикий в інтерв’ю УНІАН розповів, як українці готуються зустрічати Новий рік на станції «Академік Вернадський», як і коли вони купаються в крижаному океані та якого подарунку очікують в наступному році.
- У полярників є новорічні традиції? Як будете відзначати Новий рік?
- Відверто кажучи, у нас немає справжнього новорічного настрою, як удома взимку. Тут – літо. Яскраво світить сонце і полярний день – світло навіть вночі. Відповідно, сніг тане, і довкола не зимові краєвиди, а відталі з-під снігу скелі й каміння. Якихось особливих новорічних традицій теж немає. Зазвичай, ставимо ялинку ще на Миколая, 19 грудня. Вона у нас, звісно, штучна, прикрашена звичайним «дощиком» та ялинковими іграшками. Під неї бейзкомандер кладе імпровізовані подарунки для зимівників. Новий рік відзначаємо двічі – за київським часом і за місцевим (різниця в п’ять годин). Кухар готує святковий стіл, відкриваємо шампанське, читаємо привітання з дому та інших станцій. Делікатесом є звичайні свіжі овочі та фрукти. На Різдво (6-7 січня) спочатку збираємося помолитися в каплиці Святого рівноапостольного князя Володимира. Потім збираємося на святу вечерю за столом з дванадцятьма пісними стравами. У нас навіть є справжній дідух, привезений з Карпат першими експедиціями.
- Які ще традиції зберігаєте? Чи, можливо, існують якісь особливі?
- Замість Нового року, з багатьма традиціями у нас святкується Мідвінтер (середина зими) – 22 червня. Власне, коли довга ніч, справжня зима, для нас більше свято. І ось тоді є ціла програма святкування з традиціями. День починається з приготування начальником сніданку кожному зимівнику за персональними замовленнями, які складаються заздалегідь. Далі, традиційно, відбувається вихід на вулицю для проведення спортивних змагань. Це естафета, перетягування канату, футбольний матч на снігу, потім – купання в крижаній воді всіх членів експедиції. Для частини зимівників це звична справа. У нас є сауна, і практично щотижня більшість з нас купається в океані. На Водохреща купатися – теж традиція. Крім того, за 25 років роботи української антарктичної станції «Академік Вернадський», додалося й щось нове. Багато уваги на дозвіллі приділяємо спорту, адже взимку ми обмежені в русі. Проводимо чемпіонати з футболу, а в літній сезон, коли заходять яхти, започаткували кубок з футболу на змаганнях команди «Вернадського» із командами з туристичних яхт.
- Як відпочиваєте, які фільми дивитеся?
- Дозвілля проходить по-різному. Зазвичай, популярними є більярд, гра в дартс. Молодь любить колективно грати в комп’ютерні ігри. За чверть століття назбиралася дуже велика фільмотека: від художніх, до документальних. Маємо багато фільмів про природу та історію досліджень Антарктиди. Є добірка і авторських фільмів – самі монтуємо для привітання іменинників.
- Колекціонери вінілових пластинок говорили, що у вас на станції хороша фонотека?
- Так, з британських часів є раритетні платівки з «Beatles» та інших рок-груп.
- А що з інтернетом? На що вистачає трафіку?
- Насправді, ми вже друга експедиція, яка має нормальний Інтернет-зв’язок. Звісно, наш інтернет не такий швидкісний, як би хотілося, і має місячний ліміт. Однак це не порівняти з тим, як було навіть десять років тому, коли ми раз на тиждень, через супутник, отримували текстовий формат листа з дому. Сьогодні кожен зимівник практично щодня на зв’язку з рідними. Може навіть, при нагоді, якщо дозволяє персональний ліміт, подзвонити через інтернет додому. Є можливість вести робочу переписку з науковцями з інших станцій, обмінюватися публікаціями і т. д. Зрештою, як приклад, я можу надати вам інтерв’ю зі станції, а не по приїзду в Україну, що раніше не було можливим.
- Чи багато туристів приїжджає в Антарктиду на Новий рік? Які у них улюблені питання? З якими міфами про Антарктиду ви стикаєтеся?
- Звісно, Антарктида – великий континент, і туристична індустрія в цьому секторі розвинена максимально. Однак на нашу станцію, зазвичай, на Новий рік заходить небагато суден. Традиційно, це унікальний старий дерев’яний барк під вітрилами «Європа» з командою з Нідерландів та іноді кілька яхт, капітани яких – старі друзі нашої станції. Туристи поводяться організовано, вони відвідують станцію під наглядом стафів (супроводу). Ми їм проводимо екскурсію приміщеннями станції, розповідаємо про наукові дослідження, які проводяться Україною в Антарктиді, про досягнення та історію станції. Вони дивуються, почувши, що ми тут знаходимося так довго впродовж року, а також туристів вражає, що дехто з експедиції тут зимує вже восьмий чи п’ятий раз поспіль. Міфами є те, що для участі в експедиції потрібно обов’язково мати вирізаний апендицит, чи видалені зуби мудрості. Також часті запитання від пересічних людей про НЛО та секретну базу Гітлера. Це нас завжди смішить.
- Розкажіть про свою дружбу з пінгвінами. Ви їх розрізняєте? Даєте їм імена?
- Пінгвінів ми досліджуємо за спеціальним міжнародним проектом «Створення мережі фотокамер CEMP в підрайоні 48.1». Спеціальними фотокамерами ми стежимо за поведінкою, успішністю розмноження субантарктичного пінгвіна, який є теплолюбним видом і сьогодні здійснює експансію на південь Антарктики, де раніше було холодно. Тож, звісно, з пінгвінами дружимо, проводимо тотальні обліки гніздових колоній, рахуємо кладки яєць, а потім і кількість пташенят. До речі, буквально кілька днів тому біля нашої станції з’явилися перші пташенята пінгвінів. Розрізнити окремі особини практично неможливо. Вони подібні, навіть самці з самицями, коли по черзі насиджують кладку на гнізді. Крім пінгвінів, біля станції тримаються інші морські птахи, наприклад, поморники (скуа) і футляроноси (сивки білі). Саме з ними зимівники дружать більше та дають їм прізвиська. Птахи навіть можуть підлітати до вікон офісів і стукати дзьобом у скло, випрошуючи корм.
- Українці багато обговорюють теплу зиму. У вас яка погода? До вас дісталося глобальне потепління?
- У нас, звісно, прохолодніше, ніж в Україні – від -2°С вночі до +1,5°С вдень. Однак не забувайте, що зараз в Антарктиді літо. Погода перемінна, може світити сонце, а може й падати мокрий сніг. Вітри тут сильні, пориви сягають понад 25 м/с, іноді 30 і більше. Це вже ураганні вітри. Відповідно, маємо у таких випадках клопіт, бо ламаються конструкції і доводиться в авральному режимі їх ремонтувати. Щодо глобального потепління, то краще говорити, що відбуваються зміни клімату. Вони відчутні за останні 25 років. В перші українські експедиції взимку, зимівники могли впевнено переходити протоку в океані по кризі до самого материка (станція розташована на острові). Зараз це не є можливим. Цієї зими в нас довго не замерзав океан. Практично всю зиму ми мали змогу виходити на човнах на воду і реєстрували горбатих китів. Є можливість на човнах висаджуватись на материк для дальніх виїздів, щоб проводити дослідження.
- Ще не забули, які зими в Україні?
- Найбільше мені подобається зима в Карпатах, коли смереки гнуться від снігових шапок. Як у казці… Взагалі тут, в Антарктиді, дуже не вистачає дерев і рослинності. Але вражає велич айсбергів, їхні химерні форми та фантастичні фігури в цих велетенських брилах льоду, які вимиває вода, як природний скульптор.
- Розкажіть про свої дослідження. Зазвичай, українці перед новим роком підбивають підсумки року, планують наступний. А які підсумки наукового року на «Вернадському»? Які плани на наступній?
- Ми продовжуємо моніторинг успішності розмноження та створенням нових гніздових колоній антарктичних видів пінгвінів. Робимо це за допомогою спеціальних стаціонарних фотокамер, які дозволяють стежити за колоніями на важкодоступних для зимівників ділянках островів впродовж року. Це дає вченим змогу оцінити біологічні ресурси Південного океану. Адже пінгвіни є своєрідними індикаторами антарктичної креветки-криля, який виловлюється людиною в промислових масштабах. Досліджуємо також вміст мікропластику у воді та донних відкладах в районі станції, щоб з’ясувати масштаби пластикового забруднення в Південному океані. За допомогою спеціального аналізу, за «екологічною» ДНК визначаємо нові види організмів в океані. Це дасть змогу сучасним методом (за залишками ДНК – частинок луски, шкіри, продуктів життєдіяльності – у воді) дізнатися про раніше невідомі науковцям види тварин, які проживають в глибинах океану поруч зі станцією. Збираємо матеріал для вивчення складу мікробних угрупувань у антарктичних ґрунтах та айсбергах. Це дасть змогу вченим встановити унікальні гени пристосування до екстремальних умов Антарктиди. Збираємо також матеріал для аналізу вмісту хімічних забрудників у тканинах риб, молюсків та китів. А також збираємо фотобазу для своєрідного «китового і тюленячого Фейсбука» (мова йде про фотоідентифікаційні каталоги хвостів китів та рисунку на череві тюленів Уеддела). Це дасть можливість визначити шляхи їх міграцій заради збереження цих видів. Досліджуємо «квітування» рослини, яка виживає в екстремальних умовах Антарктиди, – дешампції або щучки антарктичної. Зокрема, її експансії на антарктичних островах з допомогою перенесення насіння морськими птахами на відкриті від снігу ділянки суходолу, які з’явилися через зміну клімату, що призводить до формування нового біому – антарктичної тундри. Хочу наголосити, що це – спільна робота багатьох різноманітних фахівців-біологів і багатьох наукових установ та інститутів. Всі вони спільними зусиллями проводять дані дослідження за матеріалом, зібраним двома біологами під час нашої зимівлі. Що ж до планів, то в них – перетворення острова Галіндез, на якому розташована наша антарктична станція «Академік Вернадський», на постійну екологічну «лабораторію», де одночасно, за багатьма параметрами, визначатиметься реакція антарктичної екосистеми на зміни клімату.
- Який подарунок хотіли б отримати на Новий рік?
- Мені особисто дуже хочеться, щоб головним подарунком у 2020 році для української антарктичної станції «Академік Вернадський» було придбання наукового судна льодового класу. Це дуже важливий крок для подальшої модернізації станції та розвитку української науки в цьому перспективному регіоні планети.
- Що допомагають зрозуміти дослідження в Антарктиді? Чому вони важливі?
- Антарктида — це індикатор екологічного стану планети, тут чітко прослідковуються зміни клімату. Континент перспективний з точки зору геофізичних досліджень магнітного поля планети, космічної погоди та озонового шару. Не слід забувати, що в Антарктиді сконцентровано 70% прісної води на Землі. Це також резервне сховище корисних копалин на планеті, що і стимулює такий інтерес усіх країн до цього континенту. Ґрунтовні дослідження антарктичної екосистеми дозволять вченим зрозуміти механізми її функціонування і розробити заходи, щоб спробувати обмежити антропогенний вплив на екосистему і врятувати планету в цілому від згубної людської діяльності.
Влад Абрамов, УНІАН, (30.12.2019)