Напередодні 30-річчя Незалежності – 19 серпня 2021 року – Україна придбала колишнього флагмана королівського наукового флоту Великої Британії – дослідницький криголам «James Clark Ross» (Джеймс Кларк Росс).
До цього майже 20 років наша країна не мала наукового судна для полярних досліджень: останній самостійний рейс України в Південному океані відбувся у 2001-2002 рр. Тепер же завдяки власному науково-дослідному криголаму ми можемо:
● повернутись до досліджень Світового океану;
● покращити логістику та розширити можливості експедицій на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський»;
● створювати наукові та логістичні консорціуми з іншими країнами;
● проводити дослідження не тільки в Антарктиді, а й в Арктиці та інших регіонах планети.
30 серпня 2021 року на судні було піднято синьо-жовтий прапор, а 5 жовтня він прибув з міста Фредеріксгавн (Данія) в Одесу.
29 жовтня 2021 року відбулося урочисте перейменування судна. В Україні криголам отримав назву «Ноосфера» – вона є символічною, адже сам цей термін походить з праць Володимира Вернадського, на честь якого названо українську антарктичну станцію. Тож назви криголама та станції логічно доповнюються. Ноосфера означає сферу взаємодії суспільства та природи.
Тепер «Ноосфера» є флагманом українського науково-дослідницького флоту.
Довжина судна – трохи більше 99 метрів, ширина – майже 19 метрів, водозаміщення – 5732 тонни. На його борту розміщені декілька лабораторій та системи лебідок, що дозволяють вивчати морське дно на глибині до 8 км. Окрім екіпажу з 27 осіб, криголам може вмістити до 50 науковців. Автономність плавання судна до 2-х місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану.
Історична довідка
Криголам побудований компанією Swan Hunter Shipbuilders в Волсенді (Великобританія) та урочисто спущений на воду її Величністю Королевою Британії 1990 року. Отримав назву RRS (королівське дослідне судно) James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) на честь легендарного англійського військового моряка та полярного дослідника, що здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктиду.
1996 року, коли Британія передавала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей» (нині «Академік Вернадський»), саме цей криголам доправив на крижаний континент першу Українську антарктичну експедицію.
Останні 30 років криголам виконував роль світової дослідницької платформи для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень. Приміром, він взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану, й отримані тоді дані використовуються донині. А дослідження на судні поверхні в Арктиці дало нові дані щодо масштабу та впливу зміни клімату на цей регіон.
28 січня 2022 року «Ноосфера» вирушила в перший рейс з Одеси до Антарктики. Екіпаж криголаму складався з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу.
Команду очолив капітан Павло Панасюк.
На жаль, через повномасштабну війну в Україні заплановану в першому рейсі на судні низку досліджень довелося скоротити. Проте, попри складнощі, були проведені такі види досліджень:
● геологічні (встановлення гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу донних відкладів) в акваторії довкола Антарктичного півострова;
● геокосмічні (фіксація потужних блискавок) та радіоокеанографічні (перевірка моделі хвилювання моря) як впродовж всього маршруту, так і в атлантичному секторі Антарктики.
Водночас «Ноосфера» успішно виконала ротацію українських полярників на станції «Академік Вернадський», а також ротацію польської антарктичної експедиції. Після виконання цих робіт судно, позбавлене можливості повернутися до України, стало на тривалу стоянку в порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка).
З грудня 2022-го до квітня 2023 року тривав другий антарктичний сезон “Ноосфери”. Він складався з 2 частин.
Наприкінці грудня судно вирушило з Кейптауна до Антарктики, доставивши до станції “Арцтовський” команду польських полярників, а до станції “Академік Вернадський” – загін українських технічних фахівців. Також на обидві бази доправили вантажі. Відтак “Ноосфера” залишила Антарктику й прибула до Пунта-Аренасу (Чилі). Всю цю частину шляху криголам долав під керівництвом капітана Павла Панасюка.
Наприкінці березня судно знову вийшло до Антарктики з 28-ю Українською антарктичною експедицією на борту та вантажами, необхідними для зимівлі нової команди. Забезпечивши ротацію річних експедицій на станції “Академік Вернадський” та забравши польських полярників зі станції “Арцтовський”, криголам вирушив до Кейптауна. Ця частина шляху пройшла під керівництвом капітана Олександра Гришка.
29 квітня судно прибуло в Кейптаун. Повернення судна в Україну до завершення повномасштабної війни не планується.
З 17 листопада 2023 року до 8 травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери».
Це був найдовший антарктичний сезон судна з найбільшою науковою програмою.
Криголам виконав такі рейси:
● Кейптаун (ПАР) – Антарктика (польська станція «Арцтовський» та українська станція «Академік Вернадський») – Пунта-Аренас (Чилі). Капітан Олександр Гришко
● Пунта-Аренас – Антарктика («Академік Вернадський») – Пунта-Аренас – Антарктика («Арцтовський») – Кейптаун. Капітан Павло Панасюк
Саме в другій частині – дорогою до «Вернадського», в районі станції та на шляху назад – з борту «Ноосфери» було виконано багато досліджень.
Зокрема:
● відібрано зразки донних осадів для продовження вивчення геологічної історії Землі, насамперед зміни клімату
● вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану (у співпраці з польськими колегами)
● зібрано унікальний матеріал для дослідження акустичної комунікації рідкісних китів – південних плавунів
● відібрано зразки крилю та фітопланктону для важливого міжнародного дослідження щодо розповсюдження силіконів в Антарктиці
● відібрано цікаві з точки зору порівняльного дослідження проби ізольованих популяцій прісноводних безхребетних та судинних рослин, а також гірських порід з о. Десепшен та о. Крістін, бухта Артура.
Як і минулого разу, нинішня експедиція «Ноосфери» була спільною українсько-польською і частково фінансувалася Польською антарктичною програмою.
Таким чином у третьому сезоні судно забезпечило:
● доставку вантажів та ротацію експедицій на станціях «Арцтовський» та «Академік Вернадський»;
● виконання масштабної наукової програми;
● міжнародну співпрацю.
