11
Що відбулося далі та які результати?
Зразки з Антарктики доставили до Варшави, а звідти — до Латвійського інституту гідроекології Latvijas Hidroekoloģijas institūts,що розташований у Ризі. Там вони чекали приїзду Марти та її колеги Анни Дацюк.
У травні біологині прибули до Риги й за допомогою латвійських науковців аналізували вміст сіток, а також опановували різні методи відбору та аналізу.
Відзначимо, що Інститут гідроекології моніторить вміст мікропластику в озерах, річках, на узбережжях, а також у донних відкладах, питній воді, ґрунтах тощо. І не лише на європейському континенті, але і в Арктиці.
Залежно від розміру мікропластику (адже це загальна назва для пластику, меншого за 5 мм в діаметрі) в лабораторії використовують різні методи відбору, обробки та аналізу зразків.
Першим етапом аналізу є очищення зразків від органіки (часто це гілки, залишки комах, риб чи ракоподібних тощо), а також від камінців чи інших важких частин. Така підготовка може тривати кілька діб.
Наступний етап — фільтрування через скляні фільтри. Тут важливо уникнути потрапляння мікропластику ззовні, тому використовують скляний, тефлоновий чи металевий посуд та фільтраційні установки. Також для точності дослідження готують лабораторні контрольні зразки.
«Якщо частинки достатньо великі — 300 мкм і більше, спочатку їх розглядають під стереомікроскопом, вимірюють розміри, описують колір та форму. Це робота, яка вимагає уваги та часом ювелірної точності, адже потім знайдені частинки потрібно перенести в спеціальні планшети, а далі проаналізувати за допомогою інфрачервоного спектрофотометра», — зазначає Марта.
Потому за допомогою бібліотеки шукають співпадіння.
Якщо частинки дуже дрібного розміру (менше 10 мкм), їх аналізують за допомогою квантово-каскадного лазера. Прилад дає змогу отримати фото частинок, а також визначає їхній склад. Цей метод використовують, зокрема, для аналізу води з пляшок.
Що ж знайшли в антарктичних зразках?
Науковиці виявили кілька фібр (волокон), але вони потребують докладнішого аналізу та порівняння з контрольними зразками. Тож про фінальний висновок ми повідомимо окремо.
Також в антарктичних пробах знайшли кристали «золота дурнів». Так прозвали мінерал пірит за часів золотих лихоманок через зовнішню схожість із золотом.
Аналіз антарктичних зразків став першим кроком у співпраці між НАНЦ та Латвійським інститутом гідроекології. Сторони уклали угоду про подальше співробітництво, і не лише в сфері аналізу мікропластику, але й зоо- та фітопланктону.
