Антарктика як точка сили. Про що йшлося на ІХ Міжнародній антарктичній конференції і які рішення було прийнято

Результати антарктичних досліджень, виконаних у наукових установах України та провідних лабораторіях наукових центрів шістнадцяти країн світу, були представлені на ІХ Міжнародній антарктичній конференції, яка з 14 по 16 травня 2019 р. тривала в Києві.  У престижному науковому форумі, організованому Міністерством освіти і науки, Національною академією наук України, Державною установою Національний антарктичний науковий центр МОН України,  взяли участь  130 вчених з України, Німеччини, Польщі, Туреччини, Латвії, Білорусі, а також представники Секретаріату Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР). Напередодні до оргкомітету конференції надійшли тези 109 доповідей від 252 авторів.

Три дні учасники ІХ МАК працювали у форматі пленарних та секційних засідань за напрямками: науки про життя, науки про Землю та фізичні науки.

В Антарктиці дослідники вивчають усі природні сфери планети -– від земної кори і підльодовикових озер до верхньої атмосфери і магнітосфери, що дозволяє отримати цілісне розуміння сучасних планетарних закономірностей та процесів, а, відповідно, прогнозувати глобальні зміни довкілля та клімату всієї Землі. Під час конференції, яка не випадково була присвячена 60-річчю підписання Договору про Антарктику (до якого Україна приєдналася в 1992 році), було підкреслено, що цей Договір залишається засадничим документом у визначенні міжнародно-правового режиму збереження  регіону як планетарного природного заповідника, території миру та  наукової співпраці.

Під час роботи конференції детально йшлося про українські антарктичні дослідження, які цьогоріч представили вчені НАНЦ, а також 28 наукових установ Національної академії наук та Національної академії аграрних наук України;  10 національних університетів та інститутів з системи МОН України; 5 наукових установ Міністерства екології і природних ресурсів, Держагентства рибного господарства, Держслужби з надзвичайних ситуацій та Державного космічного агентства; 3 науково-дослідні та науково-виробничі підприємства.

Учасники ІХ МАК зійшлися на думці, що за два останні роки cуттєво розширилася міжнародна кооперація українських вчених, а з огляду на те, що значна кількість досліджень має міжгалузевий характер (метеорологія, гідрологія, фізика, хімія, біологія, геологія, геофізика), це стимулює проведення спільних комплексних досліджень за згаданими напрямами з урахуванням тенденцій міжнародних антарктичних досліджень, викладених в останніх матеріалах СКАР.

Окремо учасники конференції відзначили, що помітно зросли кількість та якість наукових даних, отриманих на антарктичній станції «Академік Вернадський», було проведено модернізацію станції – її оснащено новим обладнанням та запроваджено сучасні технології. Зокрема, натомість застарілої станції вертикального зондування іоносфери IPS-42 з’явився новий цифровий іонозонд, розроблений Радіоастрономічним інститутом НАН України, а також встановлені нові магнітометри ЛЕМІ-025 та ЛЕМІ-112 розробки Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Під час сезонної експедиції 2019 р. успішно пройшов польові випробування комплекс ОНЧ діапазону, створений в Інституті радіофізики та електроніки ім. Усикова НАН України. Також на станції «Академік Вернадський» встановлено нову автоматичну метеорологічну станцію, актинометричний комплекс, гідрологічний логер температури та солоності, нові опадоміри, створено мезометеорологічний та біомікрокліматичний полігони для моніторингу  мікроклімату, з’явилися інтервальні камери спостереження акваторії та підстильної поверхні. Крім того, на українській науковій базі, розташованій на «крижаному континенті», віднедавна впроваджено технології термобуріння та радарного зондування льодовиків, а також гідрологічного зондування океану. Нарешті, вперше організовано інтернет-канал для трансляції даних, отриманих на станції.

Враховуючи міждисциплінарний характер наукових проблем, що стосуються вивчення Антарктики і мають глобальну значимість, учасники ІХ МАК запропонували у проекті нової Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2021 – 2030 роки передбачити наступні напрямки досліджень:

• дослідження глобальної взаємодії ближнього космосу, атмосфери Антарктики, її льодовикового покриву та водних мас Південного океану у зв’язку зі змінами клімату Землі;
• вивчення фундаментальних закономірностей геологічної будови, глибинної структури та історії формування земної кори Антарктиди, її континентальної окраїни і прилеглих глибоководних акваторій Південного океану для оцінки та наукового прогнозу мінерально-сировинного потенціалу Антарктики;
• дослідження еволюції морських і наземних антарктичних екосистем та їх адаптації до впливу екстремальних факторів середовища, а також дослідження живих організмів Антарктики з точки зору їх комерційної цінності як джерела генетичних і біохімічних ресурсів (біологічний проспектинг);
• дослідження взаємодії атмосферної та космічної погодних систем, зокрема із застосуванням наземних комплексів діагностики атмосфери, іоносфери і магнітосфери та космічних апаратів дистанційного зондування Землі, вдосконалення цих технологій та підвищення якості спостережень;
• розроблення інтегрованого природоохоронного планування в Антарктиці та Південному океані для забезпечення сталого (невиснажливого) розвитку діяльності людини в регіоні.

Кожна з секцій ІХ МАК внесла свої пропозиції щодо включення до проекту нової Держпрограми вирішення низки актуальних наукових завдань. Детально ці пропозиції, підтримані на заключному пленарному засіданні конференції, викладені у Рішенні ІХ МАК. Водночас запропоновано і низку  організаційних заходів, завдяки яким можна реалізувати такі амбітні плани. Це насамперед відновлення проведення досліджень у морських експедиціях; розширення району наукових робіт на прилеглій території Антарктичного півострова із відповідним забезпеченням спорядженням та обладнанням; оновлення парку наукових приладів на станції «Академік Вернадський», безпосередньо в ДУ НАНЦ і в установах, залучених для виконання завдань Державної програми. Також, на солідарну думку учасників конференції, в НАНЦ варто встановити обладнання та програмні продукти для забезпечення збору, зберігання та доступу (DataBase) до даних з української антарктичної станції з оперативним представленням метеоданих, даних про вміст озону тощо в онлайн-режимі. І, безсумнівно, слід створити спеціалізовані лабораторії, залучати потенціал Центрів колективного користування приладами при Національній академії наук України  для виконання досліджень на сучасній аналітичній апаратурі.

З огляду на те, що «Український антарктичний журнал» є основним інформаційним ресурсом публікацій вітчизняних дослідників Антарктики, учасники ІХ МАК вважають за необхідне прискорити інтеграцію цього видання до міжнародної наукометричної бази даних Scopus – щоб міжнародне наукове співтовариство швидко отримувало інформацію про дослідження та досягнення українських вчених в Антарктиці.