рф та Китай знову заблокували створення морських охоронюваних районів (МОР) у Південному океані, які потрібні для захисту вразливої екосистеми Антарктики.
Це відбулося під час 43-ї сесії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР), що тривала минулого тижня в м. Гобарт (Тасманія, Австралія).
Останні два роки Україна головувала в Комісії, й одним з наших пріоритетів було створення нових морських охоронюваних районів.
Нині в Південному океані є лише 2 МОР:
- перший – на шельфі Південних Оркнейських островів, створений 2009 року;
- другий – у морі Росса, створений 2016 року. Наразі це найбільший у Світовому океані МОР (площею понад 400 тис. кв. км).
Після 2016 року в Антарктиці не вдалося створити жодного нового МОР, хоча уже тривалий час на обговорення Комісії постійно виносять проєкти трьох великих районів. Зокрема, в Східній Антарктиці, в морі Ведделла та в районі Антарктичного півострова.
До перших двох МОР Україна долучилась як співініціатор. Третій був запропонований Чилі та Аргентиною, а Україна ініціювала створення в ньому нових контрольних ділянок для додаткового моніторингу.
Проте Китай та рф традиційно заблокували створення нових МОР. Ці дві країни вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних МОР.
Більше того, через позицію згаданих країн вперше за останні 15 років не вдалося домовитися про використання загального узгодженого ККАМЛР ліміту вилову антарктичного крилю (620 тис. тонн) в одному з районів Південного океану. Такі ліміти потрібні, щоб на окремих високопродуктивних морських ділянках, які відіграють значну роль у забезпеченні живлення морських ссавців та птахів, не виловлювали надмірну кількість крилю.
Тому, на жаль, через споживацьку позицію рф і Китаю може постраждати вразлива морська екосистема Південного океану.
Водночас маємо кілька гарних новин за підсумками сесії:
- український фахівець Віктор Подгорний, який працював науковим спостерігачем на промислі антарктичного крилю, отримав II премію від Асоціації відповідального промислу антарктичного крилю за особистий внесок у збір первинних науково-промислових даних для ККАМЛР;
- українське судно “Marigolds” отримало відзнаку Асоціації відповідального промислу іклачів за високий рівень реєстрації повернення міток іклачів (у районах промислу мічення цього виду риби – основний спосіб оцінити її запас).
Своєю чергою НАНЦ з науковцями інших країн-членів Комісії продовжує брати участь у програмі ККАМЛР з екосистемного моніторингу. У ній оцінюють запас антарктичного крилю за станом популяцій пінгвінів, адже це їхня основна їжа.
Цією сесією завершилося дворічне головування України в ККАМЛР. Наприкінці засідання український голова Комісії Віталій Цимбалюк привітав Велику Британію, якій ми передали головування на наступні два роки.
Довідково:
Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики створена 1982 року, щоб захистити морські організми Антарктики та забезпечити їхнє раціональне використання.
Рішення Комісії, до складу якої входять 24 країни-члени і окремо Європейський Союз, ухвалюються на основі консенсусу.
На 43-й сесії Україну представляла делегація на чолі з Василем Мирошниченком – надзвичайним і повноважним послом України в Австралії та Новій Зеландії.
До складу української делегації також увійшли представники Національного антарктичного наукового центру, Держрибагентства, ДНУ “Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії” та української рибогосподарської індустрії, які займаються промислом іклачів та антарктичного крилю у водах Південного океану.