Українські вчені на станції “Академік Вернадський” виявили раптове зростання вмісту хлорофілу в океані в районі нашого острова Галіндез.
Так, у листопаді 2023 року на всіх точках моніторингових досліджень (тобто звідки беруть проби води) цей показник був у 2,5-3 рази більшим порівняно з листопадом 2022-го.
Дослідники припускають, що це пов’язано з наслідками глобального потепління: останнім часом в Антарктиці фіксують рекордно низькі площі морського льоду, тож океан отримує більше сонячного світла і нагрівається. Зокрема, в листопаді минулого року в моніторингових точках температура води була від -1,1 до -0,7 С°, а цьогоріч – від 0,3 до 0,9 С°.
Світло та підвищена температура пришвидшують процес фотосинтезу в рослин, активну участь в якому бере якраз хлорофіл. Тож зростання вмісту хлорофілу в пробах води свідчить про активний розвиток рослинних організмів (фітопланктону) в океані. Здебільшого це одноклітинні мікроскопічні чи навіть нановодорості, які складно побачити неозброєним оком.
Фітопланктон є основою харчування для всіх мешканців океану, тож зростання його чисельності запускає каскадні процеси і впливає на життя інших морських організмів – від криля до китів. Більша кількість світла також викличе зміни у видовому складі мікроводоростей, що означає зміну розміру їхніх клітин та інших характеристик.
На думку вчених, всі ці процеси змінять архітектуру харчових мереж океану та матимуть глобальні наслідки для потоку речовини та енергії в морських екосистемах. Тож, знаючи реакцію на зміну клімату фітопланктону (а він дуже чутливий до зміни навколишніх умов), можна передбачити її вплив на інші організми – криль, риб, китів та тюленів.
Саме тому українські науковці проводять постійні дослідження фітопланктону. Біологи на “Вернадському” регулярно відбирають проби води у певних точках навколо нашого острова. У лабораторії цю воду фільтрують, виділяючи з неї зразки фітопланктону та бактеріопланктону, а також визначаючи вміст хлорофілу та гідрохімічні показники (концентрації кисню, заліза, нітрату, нітриту, сульфату тощо).
Зразки бактеріо- та фітопланктону фіксують, зберігають у спеціальних умовах і потім транспортують до України для подальшого вивчення.
Попередні дослідження наших вчених свідчать, що сам процес активного розвитку фітопланктону у весняно-літній період відбувається щорічно, але за ним можуть стояти різні групи організмів. Вивчення саме цієї різниці дозволяє відслідковувати вплив кліматичних змін на морське середовище. Тож і нинішні зразки, які дали такий приріст хлорофілу в океані, будуть ретельно вивчені щодо складу угруповань бактерій і фітопланктону та взаємодії між ними.
Нагадуємо, що вчора під час COP28 українські дослідники Антарктики розповіли про кліматичні аномалії, зафіксовані на станції «Академік Вернадський», зокрема температурні, льодові та снігові рекорди.
Дякуємо за допомогу в підготовці інформації та фото біологам Тарасу Перетятку та Марії Павловській.
