Напередодні 30-річчя Незалежності – 19 серпня 2021 року – Україна придбала колишнього флагмана королівського наукового флоту Великої Британії – дослідницький криголам «James Clark Ross» (Джеймс Кларк Росс).
До цього майже 20 років наша країна не мала наукового судна для полярних досліджень: останній самостійний рейс України в Південному океані відбувся у 2001-2002 рр. Тепер же завдяки власному науково-дослідному криголаму ми можемо:
● повернутись до досліджень Світового океану;
● покращити логістику та розширити можливості експедицій на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський»;
● створювати наукові та логістичні консорціуми з іншими країнами;
● проводити дослідження не тільки в Антарктиді, а й в Арктиці та інших регіонах планети.
30 серпня 2021 року на судні було піднято синьо-жовтий прапор, а 5 жовтня він прибув з міста Фредеріксгавн (Данія) в Одесу.
29 жовтня 2021 року відбулося урочисте перейменування судна. В Україні криголам отримав назву «Ноосфера» – вона є символічною, адже сам цей термін походить з праць Володимира Вернадського, на честь якого названо українську антарктичну станцію. Тож назви криголама та станції логічно доповнюються. Ноосфера означає сферу взаємодії суспільства та природи.
Тепер «Ноосфера» є флагманом українського науково-дослідницького флоту.
Довжина судна – трохи більше 99 метрів, ширина – майже 19 метрів, водозаміщення – 5732 тонни. На його борту розміщені декілька лабораторій та системи лебідок, що дозволяють вивчати морське дно на глибині до 8 км. Окрім екіпажу з 27 осіб, криголам може вмістити до 50 науковців. Автономність плавання судна до 2-х місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану.
Історична довідка
Криголам побудований компанією Swan Hunter Shipbuilders в Волсенді (Великобританія) та урочисто спущений на воду її Величністю Королевою Британії 1990 року. Отримав назву RRS (королівське дослідне судно) James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) на честь легендарного англійського військового моряка та полярного дослідника, що здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктиду.
1996 року, коли Британія передавала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей» (нині «Академік Вернадський»), саме цей криголам доправив на крижаний континент першу Українську антарктичну експедицію.
Останні 30 років криголам виконував роль світової дослідницької платформи для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень. Приміром, він взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану, й отримані тоді дані використовуються донині. А дослідження на судні поверхні в Арктиці дало нові дані щодо масштабу та впливу зміни клімату на цей регіон.
28 січня 2022 року «Ноосфера» вирушила в перший рейс з Одеси до Антарктики. Екіпаж криголаму складався з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу.
Команду очолив капітан Павло Панасюк.
На жаль, через повномасштабну війну в Україні заплановану в першому рейсі на судні низку досліджень довелося скоротити. Проте, попри складнощі, були проведені такі види досліджень:
● геологічні (встановлення гранулометричного, мінерального, хімічного та мікрофауністичного складу донних відкладів) в акваторії довкола Антарктичного півострова;
● геокосмічні (фіксація потужних блискавок) та радіоокеанографічні (перевірка моделі хвилювання моря) як впродовж всього маршруту, так і в атлантичному секторі Антарктики.
Водночас «Ноосфера» успішно виконала ротацію українських полярників на станції «Академік Вернадський», а також ротацію польської антарктичної експедиції. Після виконання цих робіт судно, позбавлене можливості повернутися до України, стало на тривалу стоянку в порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка).
З грудня 2022-го до квітня 2023 року тривав другий антарктичний сезон “Ноосфери”. Він складався з 2 частин.
Наприкінці грудня судно вирушило з Кейптауна до Антарктики, доставивши до станції “Арцтовський” команду польських полярників, а до станції “Академік Вернадський” – загін українських технічних фахівців. Також на обидві бази доправили вантажі. Відтак “Ноосфера” залишила Антарктику й прибула до Пунта-Аренасу (Чилі). Всю цю частину шляху криголам долав під керівництвом капітана Павла Панасюка.
Наприкінці березня судно знову вийшло до Антарктики з 28-ю Українською антарктичною експедицією на борту та вантажами, необхідними для зимівлі нової команди. Забезпечивши ротацію річних експедицій на станції “Академік Вернадський” та забравши польських полярників зі станції “Арцтовський”, криголам вирушив до Кейптауна. Ця частина шляху пройшла під керівництвом капітана Олександра Гришка.
29 квітня судно прибуло в Кейптаун. Повернення судна в Україну до завершення повномасштабної війни не планується.
З 17 листопада 2023 року до 8 травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери».
Це був найдовший антарктичний сезон судна з найбільшою науковою програмою.
Криголам виконав такі рейси:
● Кейптаун (ПАР) – Антарктика (польська станція «Арцтовський» та українська станція «Академік Вернадський») – Пунта-Аренас (Чилі). Капітан Олександр Гришко
● Пунта-Аренас – Антарктика («Академік Вернадський») – Пунта-Аренас – Антарктика («Арцтовський») – Кейптаун. Капітан Павло Панасюк
Саме в другій частині – дорогою до «Вернадського», в районі станції та на шляху назад – з борту «Ноосфери» було виконано багато досліджень.
Зокрема:
● відібрано зразки донних осадів для продовження вивчення геологічної історії Землі, насамперед зміни клімату
● вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану (у співпраці з польськими колегами)
● зібрано унікальний матеріал для дослідження акустичної комунікації рідкісних китів – південних плавунів
● відібрано зразки крилю та фітопланктону для важливого міжнародного дослідження щодо розповсюдження силіконів в Антарктиці
● відібрано цікаві з точки зору порівняльного дослідження проби ізольованих популяцій прісноводних безхребетних та судинних рослин, а також гірських порід з о. Десепшен та о. Крістін, бухта Артура.
Як і минулого разу, нинішня експедиція «Ноосфери» була спільною українсько-польською і частково фінансувалася Польською антарктичною програмою.
Таким чином у третьому сезоні судно забезпечило:
● доставку вантажів та ротацію експедицій на станціях «Арцтовський» та «Академік Вернадський»;
● виконання масштабної наукової програми;
● міжнародну співпрацю.
Четвертий антарктичний сезон «Ноосфери» тривав з 12 грудня 2024 року до 10 травня 2025 року.
Він став рекордним за пройденим шляхом та кількістю міжнародних співпраць.
За сезон команда «Ноосфери» вперше здійснила 5 рейсів в Антарктику, а найбурхливішу на планеті протоку Дрейка перетинала 10 (!) разів. Загалом судно пройшло понад 20 тис. морських миль (більш як 37 тис. км), що майже дорівнює довжині екватора Землі.
Цей шлях наш флагман подолав, щоб:
● забезпечити перезмінку річних 29-ї та 30-ї Українських антарктичних експедицій, а також доправити до «Вернадського» та назад сезонну експедицію, що виконувала завдання на станції впродовж антарктичного літа;
● провести спільні рейси з експедиціями антарктичних програм Польщі, США, Іспанії та Чехії. Ці рейси були виконані коштом зазначених держав, і дали Україні більше можливостей забезпечити потреби власної програми, зокрема, доставляти до «Вернадського» додаткові вантажі та фахівців;
● виконати низку геологічних, океанографічних і метеорологічних досліджень. Так, у межах міжнародного проєкту OCEAN:ICE українські науковці вперше запустила 6 аргобуїв, які вже активно збирають інформацію про течії в Південному океані. Також наші вчені вперше провели одночасне радіозондування атмосфери з «Вернадського» та «Ноосфери», щоб більше дізнатися про процеси утворення хмар та опадів у нашому районі та їхній вплив на океан, морський лід і танення льодовиків.
Важливо, що забезпечення морських антарктичних досліджень США, запуск аргобуїв та одночасне радіозондування відбулося не лише вперше в історії «Ноосфери», а й наукової історії України загалом.
Насичену програму четвертого сезону виконали два українські капітани з Одещини: Павло Панасюк та Андрій Старіш. Павло успішно водить «Ноосферу» ще з її першої антарктичної місії 2022 року. Для Андрія це був перший сезон в ролі капітана, але до того він успішно себе зарекомендував як старпом.
10 травня 2025 року «Ноосфера» повернулася в порт тимчасової дислокації у м. Кейптаун, ПАР. Наразі через російську агресію судно не може повернутися в порт приписки — Одесу.
