Антарктида переїхала до Вінниці! Сьогодні, 21 вересня 2021 року, в холі Вінницької міської ради відкрилася фотовиставка “Українська Антарктида: історія та сучасність”. Вона присвячена історії української антарктичної станції “Академік Вернадський” і…
Українські вчені нарешті розгадали таємницю скелета кита, який багато років лежать на о. Расмуссен, що неподалік нашої станції! Влітку ми писали про початок цього дослідження. Тепер вчені НАНЦ отримали результати…
Цього року охочих працювати в зимовій експедиції на станції “Академік Вернадський” стало більше на 30%. Про це розповів директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий сьогодні, 14 вересня 2021…
Як зменшити вплив туристів на район Аргентинських островів – одне з найвідвідуваніших місць Антарктиди, де, зокрема, розташована українська станція “Академік Вернадський”? Про це йдеться в науковій статті дослідників НАНЦ та…
Про нас пишуть на Укрінформ (07.09.2021) Україна купила у Великої Британії криголам RRS James Clark Ross для полярних досліджень. 30 серпня над флагманом українського наукового-дослідного флоту – колишнім британським криголамом…
На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» за підтримки компанії Coca-Cola HBC в Україні встановлено обладнання для переробки пластику: воно дозволить не лише зменшити кількість відходів, а й виготовляти сувеніри для туристів. Про це йшлося під час пресконференції, що відбулася сьогодні, 8 вересня, в пресцентрі УНІАН.
Переробка пластику на «Вернадському» є надзвичайно важливою, адже Антарктида – це величезний природний заповідник. На континенті діють суворі правила поводження з відходами: людина не має залишати після себе жодного сміття. На станції побутові відходи збираються роздільно за кількома фракціями: метал, ПЕТ пластик (маркований 01 «пластикові пляшки»), HDPE пластик (маркований 02 «пластикові кришечки, флакони від побутової хімії»), скло, органіка, інше. На «Вернадському» «інші» відходи (картон, поліетилен, пакування) ущільнюються за допомогою пресу, що дозволяє зменшити їхній обсяг. Ущільнені відходи транспортуються на кораблі до Чилі, де утилізуються за чималі гроші. Протягом року на станції утворюється близько 50 таких великих мішків «іншого сміття», кожен з яких важить від 20-ти до 50-ти кг. З цього року окремо спресовуються пластикові пляшки. Окремо в бочках вивозиться метал та скло.
Важливо уникнути негативного впливу на дику природу не лише з боку полярників, а й туристів. Наша станція – одне з найвідвідуваніших місць в Антарктиді. Вона розташована в морській Антарктиці, на острові Галіндез, де можна, зокрема, спостерігати за китами, тюленями, тисячами пінгвінів. До пандемії COVID-19 за коротке антарктичне літо станцію відвідувало близько 4000 туристів.
Відтепер, за фінансової підтримки компанії Coca-Cola HBC в Україні, в Антарктиді відсортований пластик отримуватиме друге життя та перетворюватиметься на сувеніри для туристів.
«Пластик став головним забруднювачем Світового океану в 21-му столітті, мікроскопічні фрагменти пластикових упаковок з Європи, Азії та Америки течіями розносяться по всій планеті, і навіть у найчистішій її частині – Антарктиці – забивають шлунки планктонних тварин, порушуючи харчові ланцюжки та призводячи риб, китів та пінгвінів до голодної смерті. Нашу станцію «Академік Вернадський» відвідують туристи з різних країн, тож кому як не нам взяти на себе просвітницьку роль, пояснюючи людям «пластикову загрозу» та живим прикладом демонструючи, як кожен з нас може її зменшити», – зазначив Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру.
На «Вернадському» було створено цілий закритий цикл переробки пластику, маркованого 02 чи HDPE: це переважно кришечки від пляшок та флакони від побутової хімії. Система включає подрібнювач пластику, екструдер (там де плавиться пластик) та ряд форм для виготовлення сувенірів.
«Кока-Кола реалізовує стратегію Світ Без Відходів по всій Планеті, виконуючи зобов’язання щодо поводження з упаковкою. Тепер переробка відходів упаковки можлива ще й в Антарктиді», – зазначив Андрій Бублик, директор із зв’язків з державними установами та комунікацій Coca-Cola HBC в Україні, Вірменії та Молдові.
Він також відмітив, що налагодження переробки HDPE пластику на нашій станції матиме значний освітній ефект з урахуванням значної кількості туристів, що після закінчення пандемії COVID-19 та відкриття Антарктиди повезуть зроблені на українській станції сувеніри по всьому світу.
В цілому проєкт з удосконалення роздільного збору пластику та переробки частини відсортованого пластику безпосередньо на станції сприятиме зменшенню людського сліду в крихкій антарктичній екосистемі, підвищить репутацію української станції, зменшить витрати на управління відходами та стане гарним прикладом для інших.
Над флагманом українського наукового-дослідного флоту – колишнім британським криголамом “James Clark Ross” – піднято синьо-жовтий прапор! Ця визначна подія відбулася сьогодні, 30 серпня 2021 року, в порту міста Фредеріксгавн (Данія),…
Текст: Сергій Лебід (Оригінал: Bit.ua, 19 серпня 2021)
12 українців зараз зимують на станції «Академік Вернадський» в Антарктиці. Ми поговорили з одним із них – біологом Антоном Пуговкіним. Розпитали про досліди, робочі будні, посиденьки в барі, антарктичний футбол і багато іншого.
Останніми роками є така практика, що в період з грудня до квітня приїжджає сезонний загін на антарктичне літо-осінь.
Взагалі зимівля на Вернадського триває приблизно рік. Перезмінка відбувається щороку в різний час, але приблизно з лютого до квітня.
Дістатися станції – складне логістичне завдання.
Ми добиралися маршрутом із Києва в Стамбул, звідти – у Сан-Пауло (Бразилія), потім – у Сантьяго (Чилі), там внутрішніми авіалініями прямували в Пунта-Аренас, звідти на українському риболовному судні ми йшли впродовж п’яти діб до станції.
У Пунта-Аренас, до речі, довелося два тижні просидіти на карантині через пандемію.
Цьогоріч відбулася неймовірна подія для антарктичної спільноти України – Кабмін погодив купівлю британського криголама James Clark Ross. Отже, наступна антарктична експедиція вже добиратиметься власним кораблем. Це не просто покращення логістики, а ще й можливість проводити дослідження дорогою.
Шлях на кораблі займає більш ніж місяць різними океанами й морями. Можна робити досліди з гідробіології й океанологічні дослідження, на судні є геофізичне обладнання.
За спеціальністю на станції я біолог. Під час цієї зимівлі нас троє біологів. За кожним закріплене певне завдання та визначений фронт роботи.
Я маю декілька напрямів роботи:
Дослідження хімії води, фільтрація води для фіксування фітопланктону та бактеріопланктону – це регулярне завдання, робимо від двох до чотирьох замірів на місяць.
Ловлю рибу, провожу розтини, збираю та фіксую різні паразитичні організми.
Ще одне регулярне завдання – моніторинг птахів. Десь раз на два дні треба робити прохід за визначеним маршрутом і перевіряти своє, так би мовити, господарство.
Мій головний вектор роботи – кріобіологія. Я вивчаю стійкість репродуктивних клітин риб до низьких температур, зокрема до штучного заморожування.
Насамперед заморожуємо сперматозоїди. Їх можна охолодити до температури рідкого азоту (-196С) та зберігати скільки завгодно. Потім можна відігріти їх і провести запліднення.
Один із напрямів кріобіології – кріоконсервування. Це фактично метод або технологія, яка пов’язана з ідеєю, що за умови низьких температур властивості й цілісність біологічного об’єкта можуть бути збережені. Як у фантастичних фільмах – коли можна заморозити людину й через деякий час відігріти, і людина не постраждає.
Зараз заморожувати організми й навіть людей вміють, але поки що неможливо розморозити їх без шкоди для організму.
Є правила виходу на човні в акваторію. По-перше, екіпаж складається мінімум із двох людей. Можна й більше, якщо є потреба.
Одна людина – це драйвер, який веде човен. Основні наші драйвери – механік або дизеліст.
Сам човен потрібно спустити на воду за допомогою крана, перевірити його стан, пальне й завантажити всю необхідну техніку.
Вихід планують завчасно для того, щоб всі учасники могли спланувати роботу.
Мої виходи в море пов’язані з виловом риби для майбутніх досліджень. Це не потребує далеких вилазок.
Човном також користуються інші біологи. Велика частина морської програми пов’язана з Оксаною Савенко (авторка більшості фото). Вона досліджує морських ссавців, зокрема китоподібних. Її основна програма полягає у відборі тканин для молекулярно-генетичних та інших досліджень, фотографуванні з метою ідентифікації особин та в акустичних дослідженнях – записі звуків._
Ще є один із напрямів – дослідження біолога Вадима Ткаченка. Він вивчає зоопланктон, або, як він його називає, «рачків». Вадиму для досліджень потрібні планктонна сітка, лебідка та інше спеціальне обладнання.
Щодня хтось заступає на денне чергування – з 8 ранку до 12 ночі. З 12 ночі до 8 ранку – це нічне чергування, на яке кожен зимівник заходить на тиждень. З вечора суботи по іншу суботу.
Черговий обходить територію щодві години вдень і щогодини вночі. Потрібно перевіряти кілька будівель станції, зокрема зважати на термометри, датчики на насосах, показники на дизелях тощо.
Денний черговий допомагає кухарю – він ходить за продуктами в наш склад.
Щодо одягу: більш ніж 20 позицій різного одягу кожен із нас отримав ще в Києві. Одяг якісний, ми гарно укомплектовані.
Дуже низьких температур, враховуючи розташування нашої станції, тут не буває. Найнижча температура впродовж зимівлі може бути -20, десь у таких межах. Складності може завдавати вітер, пориви інколи досягають 30-31 метрів на секунду.
Умови, звісно, мають певні вимоги до одягу, але щоб дуже довго одягатися – такого немає.
Суботи на станції – це святкова вечеря. Всі одягають святкове вбрання: костюми, сорочки. Ми сидимо в приємній атмосфері, яка може продовжитися в нашому барі, а потім переміститися до когось в офіс.
Річ у тім, що бар розташований над спальним приміщенням, і там можна перебувати тільки до 12 ночі. Тому якщо вечірка затягується, треба шукати інше приміщення.
Вихідні на станції – це поняття відносне. Зазвичай вихідний у неділю, але його може й не бути. Проте якщо він є, класно робити лижну експедицію нашим островом, або ж перейти на інший.
Це і відпочинок, і фізичні навантаження, аби не засиджуватися, а також можна зробити різні спостереження. Останні 5-6 тижнів ми намагаємося раз на тиждень робити такі вилазки.
Чому це свято прекрасне? Тому, що його святкують на кожній станції. Перед святом всі обмінюються вітаннями одне з одним.
Нам надіслали десь 50 різних вітань з усіх куточків Антарктики. Це показує єдність у цьому місці.
Мідвінтер відсвяткували 22 червня. Ми добре погуляли та провели спортивну програму.
Одна з традицій – це моржування в плавках і краватці в океані. Це ще британська традиція. Потім ми грали у футбол. Взагалі на станції це один із головних видів спорту. Мені розповідали, що у минулих зимівлях вдалося зіграти десятки матчів. Це гарна і фізична активність, і психологічна розрядка.
У Національного антарктичного наукового центру є власний сайт. Там можна знайти історію станції Вернадського, цілі роботи й наукові досягнення.
У 26 антарктичної експедиції є власна сторінка в соцмережі. Там дуже гарні фото й історії з життя зимунів.
Ось найновіший пост на сторінці, на Вернадського хуртовина:
Зимівники зі станції “Академік Вернадський”, що зараз працюють за 15 тис км від дому, привітали Україну з Днем Незалежності.
Учасники 26-ї УАЕ відзначили, що попри зачарованість красою та величчю Антарктиди, їхні серця б’ються в унісон з серцями всіх українців. І хоч нікуди не подітися від суму за домівками та рідними, вони щасливі представляти на крижаному континенті інтереси держави та робити все можливе для розвитку української науки.
“Ми вітаємо Україну з ювілеєм, бажаємо їй розвитку, перемог та процвітання. Віримо в її успіх так само, як віримо в успіх нашої місії в Антарктиді”, – наголосили полярники.
Долучаємося до їхніх привітань і святкуємо цей визначний день 30-річчя Незалежності України разом! Слава Україні!
Сьогодні, 19 серпня 2021 року, НАНЦ та установа «Дослідження та інновації» Великої Британії (куди входить Британська антарктична служба) підписали акт про купівлю Україною криголаму «Джеймс Кларк Росс». Після переоформлення всіх…
