Важливий результат кількарічних досліджень наших біологів! У співпраці з іноземними колегами вони виявили, що мікроорганізми в Південному океані мають складніші зв’язки та механізми взаємодії, ніж вважалося раніше. Це дозволить краще зрозуміти процеси в океані під впливом кліматичних змін.
Результати дослідження днями були представлені у відомому міжнародному журналі Федерації Європейських мікробіологічних товариств (FEMS) «Microbiology. Ecology».
Це одне з провідних видань у галузі екології мікроорганізмів, де публікують роботи, що формують сучасне розуміння функціонування мікробних угруповань у природі. Публікація тут свідчить про високий рівень досліджень та значний науковий внесок.
Українськими авторами статті є біологи НАНЦ: Марія Павловська, Євгенія Прекрасна‑Квятковська, Андрій Зотов, Артем Джулай та Євген Дикий.
Яке ж саме дослідження проводили? Йдеться про механізми взаємодії фітопланктону (мікроводоростей) та бактерій у полярних морських екосистемах.
Відомо, що Південний океан відіграє ключову роль у глобальному циклі вуглецю, що впливає на клімат планети. Головні регулятори циклу — мікроводорості та бактерії: перші фіксують CO2 під час фотосинтезу і виробляють кисень, другі розкладають органіку, виділяючи CO2 і перерозподіляючи поживні речовини. Важливо зрозуміти баланс між цими процесами, адже взаємодія бактерій і водоростей визначає структуру морських харчових мереж — від дрібних рачків до риб і китів.
Утім, крім кисню, деякі мікроводорості виробляють сполуки сірки, з яких утворюється диметилсульфід — газ, що сприяє утворенню хмар. Це зменшує кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, таким чином охолоджуючи її.
Ці дослідження були започатковані ще 2019 року, коли очільниця мікробіологічного напряму НАНЦ Марія Павловська отримала стипендію Наукового комітету з антарктичних досліджень (SCAR) на виконання проєкту спільно з вченими Інституту морської мікробіології Макса Планка (Бремен, Німеччина), світовим лідером у галузі морської біології.
Щоб розібратися в ролі антарктичних мікроорганізмів, дослідники спочатку «перелічили» й «паспортизували» види — визначили, які групи живуть у різних умовах і як вони кількісно співвідносяться.
Результати виявилися справді значимими. Вони показали, що взаємодія між фітопланктоном і бактеріопланктоном у Південному океані значно складніша і тонше налаштована, ніж вважалося. Це не просто реакція на доступний органічний вуглець, а мережа спеціалізованих функціональних зв’язків між групами організмів, які спільно регулюють потоки вуглецю та сірковмісних сполук.
Чому це важливо? Зміна клімату призводить до тривалішого й теплішого літа, що може сприяти розвитку фітопланктону. Це, своєю чергою, змінює мікробні угруповання та біохімічні цикли, від яких залежить життя в океані.
Вітаємо наших вчених із новим досягненням і внеском у світову науку!
