Завершився міжнародний проєкт OCEAN:ICE «Обмін між океаном і кріосферою в Антарктиці: вплив на клімат і Землю загалом». Він впроваджувався за участі українських вчених протягом 2 років у межах програми «Горизонт Європа».
Головна мета проєкту — оцінити особливості процесів, що відбуваються на Антарктичному льодовиковому щиті та в Південному океані в умовах зміни клімату.
У дослідженні взяли участь 18 партнерів, зокрема Національний антарктичний науковий центр, під керівництвом Данського метеорологічного інституту (DMI).
У межах проєкту 2025 року на «Вернадському» було запущено 59 радіозондів за екстремальних метеорологічних умов. Це спеціальні датчики, які піднімаються на гелієвій кулі на висоту близько 20 км і вимірюють низку параметрів, передаючи їх через супутник науковцям. Це дозволило зібрати нові дані про вплив атмосферних рік на льодовиковий покрив.
Атмосферні ріки — це вузькі смуги повітря, що швидко переносять тепло та вологу з тропіків до Антарктики. Вони призводять до збільшення кількості опадів і різкого підвищення температури повітря в полярному регіоні. Через вплив цього феномену в лютому 2022 року на «Вернадському» було зафіксовано рекордну температуру +12,7°C. І саме це явище стало причиною 50–70% усіх екстремальних опадів в цьому регіоні.
Дані 2025 року показали, що кількість зареєстрованих атмосферних рік в районі нашої станції зростає. На острові Галіндез, де розташований «Академік Вернадський», вони спричиняють надзвичайні снігопади. Водночас з протилежної сторони гір наче вмикається величезний фен: температура повітря різко зростає, і водночас воно стає сухішим, коли спускається з гір. Схожі атмосферні процеси стали критичним моментом для руйнування льодовиків Ларсен А (1995) і Ларсен В (2002), тож існує загроза руйнування нових льодовиків.
Водночас у межах проєкту того ж 2025 року Україна вперше запустила 6 аргобуїв у протоці Брансфілд Південного океану. В результаті вперше було отримано цілорічні дані про зміни температури та солоності океанічних вод на різних глибинах протягом року.
Спостеження показали, що протока Брансфілд змінюється швидше, ніж вважали кліматологи:
- Поверхнева температура води зростає. Літні температури поверхні води сягнули приблизно +2°C, порівняно з +1,7°C за середні дані останніх 30 років. Глибокі води на заході протоки були на 0,5°C тепліші за кліматологічні середні значення.
- Зменшується солоність. На глибині 400 м вода є значно менш солоною порівняно з історичними спостереженнями.
- Кордон зіткнення вод зі східної частини протоки, з моря Ведделла та західної частини півострова рухається залежно від сезону, а не є стабільним, як вчені вважали раніше. Подальше вивчення цієї динаміки дозволить краще зрозуміти розподіл поживних речовин, життєдіяльність екосистем та перенесення тепла у Південному океані.
Спостереження за режимом танення Антарктичного льодовикового щита та змінами в Південному океані є важливим внеском у кліматичні прогнози щодо майбутньої зміни рівня моря.
Це необхідно для оцінки ризиків: як втрата антарктичного льоду вплине на прибережні спільноти у всьому світі та на нашу планету загалом.
Докладніше про результати — в інформаційному дайджесті проєкту (англійською мовою).
