Пластик ставатиме сувеніром: на станції «Вернадський» встановлено обладнання для переробки відходів пластикової упаковки

Пластик ставатиме сувеніром: на станції «Вернадський» встановлено обладнання для переробки відходів пластикової упаковки

На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» за підтримки компанії Coca-Cola HBC в Україні встановлено обладнання для переробки пластику: воно дозволить не лише зменшити кількість відходів, а й виготовляти сувеніри для туристів. Про це йшлося під час пресконференції, що відбулася сьогодні, 8 вересня, в пресцентрі УНІАН.

Переробка пластику на «Вернадському» є надзвичайно важливою, адже Антарктида – це величезний природний заповідник. На континенті діють суворі правила поводження з відходами: людина не має залишати після себе жодного сміття. На станції побутові відходи збираються роздільно за кількома фракціями: метал, ПЕТ пластик (маркований 01 «пластикові пляшки»), HDPE пластик (маркований 02 «пластикові кришечки, флакони від побутової хімії»), скло, органіка, інше. На «Вернадському» «інші» відходи (картон, поліетилен, пакування) ущільнюються за допомогою пресу, що дозволяє зменшити їхній обсяг. Ущільнені відходи транспортуються на кораблі до Чилі, де утилізуються за чималі гроші. Протягом року на станції утворюється близько 50 таких великих мішків «іншого сміття», кожен з яких важить від 20-ти до 50-ти кг. З цього року окремо спресовуються пластикові пляшки. Окремо в бочках вивозиться метал та скло.

Важливо уникнути негативного впливу на дику природу не лише з боку полярників, а й туристів. Наша станція – одне з найвідвідуваніших місць в Антарктиді. Вона розташована в морській Антарктиці, на острові Галіндез, де можна, зокрема, спостерігати за китами, тюленями, тисячами пінгвінів. До пандемії COVID-19 за коротке антарктичне літо станцію відвідувало близько 4000 туристів.

Відтепер, за фінансової підтримки компанії Coca-Cola HBC в Україні, в Антарктиді відсортований пластик отримуватиме друге життя та перетворюватиметься на сувеніри для туристів.

«Пластик став головним забруднювачем Світового океану в 21-му столітті, мікроскопічні фрагменти пластикових упаковок з Європи, Азії та Америки течіями розносяться по всій планеті, і навіть у найчистішій її частині – Антарктиці – забивають шлунки планктонних тварин, порушуючи харчові ланцюжки та призводячи риб, китів та пінгвінів до голодної смерті. Нашу станцію «Академік Вернадський» відвідують туристи з різних країн, тож кому як не нам взяти на себе просвітницьку роль, пояснюючи людям «пластикову загрозу» та живим прикладом демонструючи, як кожен з нас може її зменшити», – зазначив Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру.

На «Вернадському» було створено цілий закритий цикл переробки пластику, маркованого 02 чи HDPE: це переважно кришечки від пляшок та флакони від побутової хімії. Система включає подрібнювач пластику, екструдер (там де плавиться пластик) та ряд форм для виготовлення сувенірів.

«Кока-Кола реалізовує стратегію Світ Без Відходів по всій Планеті, виконуючи зобов’язання щодо поводження з упаковкою. Тепер переробка відходів упаковки можлива ще й в Антарктиді», – зазначив Андрій Бублик, директор із зв’язків з державними установами та комунікацій Coca-Cola HBC в Україні, Вірменії та Молдові.

Він також відмітив, що налагодження переробки HDPE пластику на нашій станції матиме значний освітній ефект з урахуванням значної кількості туристів, що після закінчення пандемії COVID-19 та відкриття Антарктиди повезуть зроблені на українській станції сувеніри по всьому світу.

В цілому проєкт з удосконалення роздільного збору пластику та переробки частини відсортованого пластику безпосередньо на станції сприятиме зменшенню людського сліду в крихкій антарктичній екосистемі, підвищить репутацію української станції, зменшить витрати на управління відходами та стане гарним прикладом для інших.

Над "James Clark Ross" замайорів український прапор

Над "James Clark Ross" замайорів український прапор

Над флагманом українського наукового-дослідного флоту – колишнім британським криголамом “James Clark Ross” – піднято синьо-жовтий прапор! Ця визначна подія відбулася сьогодні, 30 серпня 2021 року, в порту міста Фредеріксгавн (Данія),…

Антарктичний футбол, чергування та дослідження: як живуть українці на станції Вернадського

Антарктичний футбол, чергування та дослідження: як живуть українці на станції Вернадського

Текст: Сергій Лебід (Оригінал: Bit.ua, 19 серпня 2021)

12 українців зараз зимують на станції «Академік Вернадський» в Антарктиці. Ми поговорили з одним із них – біологом Антоном Пуговкіним. Розпитали про досліди, робочі будні, посиденьки в барі, антарктичний футбол і багато іншого.

Скільки триває вахта на станції «Академік Вернадський»?

Останніми роками є така практика, що в період з грудня до квітня приїжджає сезонний загін на антарктичне літо-осінь.

Взагалі зимівля на Вернадського триває приблизно рік. Перезмінка відбувається щороку в різний час, але приблизно з лютого до квітня.

Шлях до Вернадського

Дістатися станції – складне логістичне завдання.

Ми добиралися маршрутом із Києва в Стамбул, звідти – у Сан-Пауло (Бразилія), потім – у Сантьяго (Чилі), там внутрішніми авіалініями прямували в Пунта-Аренас, звідти на українському риболовному судні ми йшли впродовж п’яти діб до станції.

У Пунта-Аренас, до речі, довелося два тижні просидіти на карантині через пандемію.

Цьогоріч відбулася неймовірна подія для антарктичної спільноти України – Кабмін погодив купівлю британського криголама James Clark Ross. Отже, наступна антарктична експедиція вже добиратиметься власним кораблем. Це не просто покращення логістики, а ще й можливість проводити дослідження дорогою.

Шлях на кораблі займає більш ніж місяць різними океанами й морями. Можна робити досліди з гідробіології й океанологічні дослідження, на судні є геофізичне обладнання.

Робота біолога в Антарктиці

За спеціальністю на станції я біолог. Під час цієї зимівлі нас троє біологів. За кожним закріплене певне завдання та визначений фронт роботи.

Я маю декілька напрямів роботи:

Дослідження хімії води, фільтрація води для фіксування фітопланктону та бактеріопланктону – це регулярне завдання, робимо від двох до чотирьох замірів на місяць.

Ловлю рибу, провожу розтини, збираю та фіксую різні паразитичні організми.

Ще одне регулярне завдання – моніторинг птахів. Десь раз на два дні треба робити прохід за визначеним маршрутом і перевіряти своє, так би мовити, господарство.

Мій головний вектор роботи – кріобіологія. Я вивчаю стійкість репродуктивних клітин риб до низьких температур, зокрема до штучного заморожування.

Насамперед заморожуємо сперматозоїди. Їх можна охолодити до температури рідкого азоту (-196С) та зберігати скільки завгодно. Потім можна відігріти їх і провести запліднення.

Один із напрямів кріобіології – кріоконсервування. Це фактично метод або технологія, яка пов’язана з ідеєю, що за умови низьких температур властивості й цілісність біологічного об’єкта можуть бути збережені. Як у фантастичних фільмах – коли можна заморозити людину й через деякий час відігріти, і людина не постраждає.

Зараз заморожувати організми й навіть людей вміють, але поки що неможливо розморозити їх без шкоди для організму.

Риболовля та дослідження в умовах Антарктики

Є правила виходу на човні в акваторію. По-перше, екіпаж складається мінімум із двох людей. Можна й більше, якщо є потреба.

Одна людина – це драйвер, який веде човен. Основні наші драйвери – механік або дизеліст.

Сам човен потрібно спустити на воду за допомогою крана, перевірити його стан, пальне й завантажити всю необхідну техніку.

Вихід планують завчасно для того, щоб всі учасники могли спланувати роботу.

Мої виходи в море пов’язані з виловом риби для майбутніх досліджень. Це не потребує далеких вилазок.

Човном також користуються інші біологи. Велика частина морської програми пов’язана з Оксаною Савенко (авторка більшості фото). Вона досліджує морських ссавців, зокрема китоподібних. Її основна програма полягає у відборі тканин для молекулярно-генетичних та інших досліджень, фотографуванні з метою ідентифікації особин та в акустичних дослідженнях – записі звуків.​_

Ще є один із напрямів – дослідження біолога Вадима Ткаченка. Він вивчає зоопланктон, або, як він його називає, «рачків». Вадиму для досліджень потрібні планктонна сітка, лебідка та інше спеціальне обладнання.

Як влаштоване життя на станції?

Щодня хтось заступає на денне чергування – з 8 ранку до 12 ночі. З 12 ночі до 8 ранку – це нічне чергування, на яке кожен зимівник заходить на тиждень. З вечора суботи по іншу суботу.

Черговий обходить територію щодві години вдень і щогодини вночі. Потрібно перевіряти кілька будівель станції, зокрема зважати на термометри, датчики на насосах, показники на дизелях тощо.

Денний черговий допомагає кухарю – він ходить за продуктами в наш склад.

Щодо одягу: більш ніж 20 позицій різного одягу кожен із нас отримав ще в Києві. Одяг якісний, ми гарно укомплектовані.

Дуже низьких температур, враховуючи розташування нашої станції, тут не буває. Найнижча температура впродовж зимівлі може бути -20, десь у таких межах. Складності може завдавати вітер, пориви інколи досягають 30-31 метрів на секунду.

Умови, звісно, мають певні вимоги до одягу, але щоб дуже довго одягатися – такого немає.

Суботи на станції – це святкова вечеря. Всі одягають святкове вбрання: костюми, сорочки. Ми сидимо в приємній атмосфері, яка може продовжитися в нашому барі, а потім переміститися до когось в офіс.

Річ у тім, що бар розташований над спальним приміщенням, і там можна перебувати тільки до 12 ночі. Тому якщо вечірка затягується, треба шукати інше приміщення.

Вихідні на станції – це поняття відносне. Зазвичай вихідний у неділю, але його може й не бути. Проте якщо він є, класно робити лижну експедицію нашим островом, або ж перейти на інший.

Це і відпочинок, і фізичні навантаження, аби не засиджуватися, а також можна зробити різні спостереження. Останні 5-6 тижнів ми намагаємося раз на тиждень робити такі вилазки.

Мідвінтер – головне свято антарктичної спільноти. Як його святкують?

Чому це свято прекрасне? Тому, що його святкують на кожній станції. Перед святом всі обмінюються вітаннями одне з одним.

Нам надіслали десь 50 різних вітань з усіх куточків Антарктики. Це показує єдність у цьому місці.

Мідвінтер відсвяткували 22 червня. Ми добре погуляли та провели спортивну програму.

Одна з традицій – це моржування в плавках і краватці в океані. Це ще британська традиція. Потім ми грали у футбол. Взагалі на станції це один із головних видів спорту. Мені розповідали, що у минулих зимівлях вдалося зіграти десятки матчів. Це гарна і фізична активність, і психологічна розрядка.

Слідкуйте за роботою наших науковців

У Національного антарктичного наукового центру є власний сайт. Там можна знайти історію станції Вернадського, цілі роботи й наукові досягнення.

У 26 антарктичної експедиції є власна сторінка в соцмережі. Там дуже гарні фото й історії з життя зимунів.

Ось найновіший пост на сторінці, на Вернадського хуртовина:

Антарктичне вітання до дня Незалежності України

Антарктичне вітання до дня Незалежності України

Зимівники зі станції “Академік Вернадський”, що зараз працюють за 15 тис км від дому, привітали Україну з Днем Незалежності.

Учасники 26-ї УАЕ відзначили, що попри зачарованість красою та величчю Антарктиди, їхні серця б’ються в унісон з серцями всіх українців. І хоч нікуди не подітися від суму за домівками та рідними, вони щасливі представляти на крижаному континенті інтереси держави та робити все можливе для розвитку української науки.

“Ми вітаємо Україну з ювілеєм, бажаємо їй розвитку, перемог та процвітання. Віримо в її успіх так само, як віримо в успіх нашої місії в Антарктиді”, – наголосили полярники.

Долучаємося до їхніх привітань і святкуємо цей визначний день 30-річчя Незалежності України разом! Слава Україні!

Напередодні Дня Незалежності Україна придбала легендарний британський криголам «Джеймс Кларк Росс»

Напередодні Дня Незалежності Україна придбала легендарний британський криголам «Джеймс Кларк Росс»

Сьогодні, 19 серпня 2021 року, НАНЦ та установа «Дослідження та інновації» Великої Британії (куди входить Британська антарктична служба) підписали акт про купівлю Україною криголаму «Джеймс Кларк Росс». Після переоформлення всіх…

Антарктида приїхала в Одесу: відвідати унікальну виставку можна в науковій бібліотеці до 31 серпня

Антарктида приїхала в Одесу: відвідати унікальну виставку можна в науковій бібліотеці до 31 серпня

Віднині в Одесі можна знайти… крижаний континент: сьогодні, 22 липня 2021 року, в Одеській національній науковій бібліотеці відкрилася інтерактивна виставка “Літня мандрівка до крижаної Антарктиди”. Вона присвячена 25-річчю передачі Україні…

“Літня мандрівка до крижаної Антарктиди” – 22 липня в Одеській науковій бібліотеці відкриється інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні антарктичної станції від Великої Британії

“Літня мандрівка до крижаної Антарктиди” – 22 липня в Одеській науковій бібліотеці відкриється інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні антарктичної станції від Великої Британії

Зараз в Україні літо, спекотно і зелено, а в Антарктиді, за 15 тис. кілометрів від нас, зима, крига та сніги, серед яких живуть та проводять дослідження українські вчені. Запрошуємо всіх…

Антарктида чекає: почався конкурс у 27-му Українську антарктичну експедицію, подати заявку можна до 3 вересня

Антарктида чекає: почався конкурс у 27-му Українську антарктичну експедицію, подати заявку можна до 3 вересня

Почався конкурс у 27-му Українську антарктичну експедицію на 2022-2023 роки. Відповідне оголошення було розміщено на сайті Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) сьогодні, 19 липня 2021 року. Тож якщо ви завжди…

Україні необхідно розробити національну стратегію політики у полярних регіонах – спільна позиція основних стейкхолдерів

Україні необхідно розробити національну стратегію політики у полярних регіонах – спільна позиція основних стейкхолдерів

Антарктика для України – не тільки унікальне “вікно” наукових можливостей, а й важливий інструмент участі в міжнародній політиці. Тому нам необхідно чітко визначити національну стратегію антарктичної політики, залучивши до цього…

Україна зможе придбати криголам для досліджень Антарктики та океану: бюджетний комітет ВРУ погодив виділення коштів

Україна зможе придбати криголам для досліджень Антарктики та океану: бюджетний комітет ВРУ погодив виділення коштів

Сьогодні, 14 липня 2021 року, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення, що дозволить почати процедуру купівлі криголаму для українських антарктичних експедицій та досліджень Світового океану. Зокрема, під…