Вперше в історії українських антарктичних експедицій наші метеорологи почали постійні дослідження атмосфери за допомогою радіозондів. До цього радіозондування на станції проводили ще в британський період, тобто понад чверть століття тому.
Що ж це за дослідження і навіщо воно потрібне? Радіозонд – це спеціальний датчик, що кріпиться до кульки, наповненої гелієм. Кулька піднімає датчик на висоту близько 20 км, і весь цей час він вимірює низку параметрів, зокрема температуру та вологість повітря, швидкість і напрямок вітру. Дані в режимі онлайн передаються на землю через антени та радіоприймач.
Це дозволяє моніторити вертикальний профіль атмосфери, тобто як змінюються ті чи інші параметри з висотою. Для розуміння: зараз на нашій станцій відбувається приповерхневий моніторинг – дані фіксуються на висоті до 2 метрів. Радіозондування на відстань до 20 км дає змогу виміряти дані з усієї тропосфери, а саме в цьому шарі проходять основні метеопроцеси, “живе” майже вся водяна пара і, відповідно, більшість хмар, розвиваються циклони та антициклони, формується погода.
За допомогою цих даних ми зможемо краще зрозуміти, як формується погода в нашому районі Антарктичного півострова зокрема та в Антарктиді загалом. А також відслідковувати, як вона змінюється під впливом зміни клімату.
Метеорологи на “Вернадському” вже зробили перші два успішні запуски радіозондів у визначений світовими стандартами час – 12 та 24 UTC (на станції це 9 вечора та 9 ранку). У цьому нашим вченим не завадили навіть примхи антарктичної погоди. До речі, річний запас гелію для кульок на “Вернадський” доправив український науково-дослідний криголам “Ноосфера”.
Загалом на крижаному континенті лише близько десятка станцій проводять постійний моніторинг атмосфери за допомогою радіозондів. Більше станцій роблять нестабільні запуски, але вони дають інформацію лише про короткий проміжок часу, з одного циклону. Стабільні ж запуски дають можливість відслідковувати, як змінюється атмосфера в часі.
На “Вернадському” планують проводити збільшену кількість запусків радіозондів в межах міжнародної ініціативи “Рік полярного прогнозування”, про яку ми писали раніше. Цей проєкт, зокрема, дозволить порівнювати між собою дані з різних станцій. У подальшому на “Вернадському” збираються перейти до регулярного моніторингу атмосфери за допомогою радіозондування. Також навесні, коли в районі нашої станції з’являється “озонова діра”, радіозонди використовуватимуть для її дослідження.
Історична подія з запуску радіозондів стала можливою завдяки нашим метеорологам Олександру Афтенюку, Олександру Надточію та Анастасії Чигаревій, а також сисадміну Ярославу Дозорову.
Фото: Юрій Шепета