Антарктика є найменш населеним та найчистішим регіоном на планеті, проте деякі глобальні хімічні забруднювальні речовини антропогенного походження (викликаного діяльністю людини) вже потрапили навіть туди. Найшкідливішими з них є ті, що стійкі до розкладу та біоакумулятивні, тобто накопичуються у тканинах рослин та тварин.
Про це розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий сьогодні, 19 жовтня 2021 року, під час міжнародного водного форуму «AQUA Ukraine».
У 2019 та 2020 роках на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» вчені Національного антарктичного наукового центру у співпраці з науковцями Європейського Союзу почали вивчати поширення глобальних забрудників у екосистемі Південного океану.
Вміст накопичених забрудників змінюється залежно від місця організму в харчовому ланцюжку, адже під час поїдання забрудненої жертви хижак акумулює забрудники з її тканин. Тому аналізи на вміст забруднювальних речовин проводилися в пробах морських істот різних трофічних рівнів: водоростей – макрофітів, морських зірок, морських їжаків, риб, тюленів-крабоїдів та пінгвінів. Загалом було відібрано 14 проб.
У пробах визначалися пріоритетні забруднювальні речовини, визначені Водною Рамковою Директивою ЄС, та кілька тисяч нових хімікатів і продуктів їхнього розпаду, виявлених завдяки широкомасштабному цільовому скринінгу забрудників (2,4 тис. речовин) та скринінгу підозрілих речовин (>65 тис. речовин). Аналізи проводилися Афінським національним університетом імені Каподистрії та Екологічним інститутом (Словацька Республіка).
Це лише початок тривалого дослідження, яке наразі є унікальним для Антарктики.
Які ж забруднювальні речовини знайдені?
- Ртуть: токсичні концентрації у більшості проб (8 з 14). Перевищені концентрації ртуті зафіксовані навіть у пробі плаценти тюленя Ведделла (більш ніж вдвічі), яйцях пінгвінів Аделі (майже втричі), а також у м’язах морської зірки, пінгвінів дженту та тюленів-крабоїдів. Слід зазначити, що ртуть є природним важким металом. Джерелами її розповсюдження є вулкани, лісові пожежі та спалення вугілля, торфу тощо в теплоелектростанціях. Наразі рівні ртуті в довкіллі зростають також через видобуток корисних копалин та викиди целюлозно-паперової промисловості. Найімовірніше, в Антарктиду ртуть потрапляє переважно з переносом атмосферних мас і випадає з опадами. Цей елемент може вбудовуватися в організми морських жителів у формі метилртуті, яка є високотоксичною і може становити загрозу для людини за умови частого споживання морепродуктів. Інші метали, знайдені в пробах у високих концентраціях – це кадмій та свинець. Найвищі загальні концентрації металів визначені у макрофітах.
- Нові фосфороорганічні вогнетривкі речовини і пластифікатори також знайдені в пробах. Найбільша кількість відповідних речовин (4) зафіксована в пробі тканин риби нототенії.
- Діоксини і пов’язані з ними речовини знайдені у низьких (нешкідливих для здоров’я людини чи природи) концентраціях. Найбільше їх зафіксовано у морській зірці (24 з 29 речовин).
- Антипірени (поліброміновані дифеніл ефіри) були визначені в усіх пробах. Це такі речовини, які додаються до певних промислових товарів. щоб знизити ризик їхнього спалахування (просочування шин, пластикові контейнери для телевізорів та екранів комп’ютерів тощо). Їхні загальні концентрації перевищують екологічні стандарти у пробах морської зірки та морського їжака.
- 33 забрудники особливого занепокоєння. Це новий тип забруднювальних речовин, які можуть мати негативні наслідки для довкілля чи здоров’я людини, але поки що не регулюються жодним законодавством. Вони включають:
• 30% – промислові хімікати. Всі ці речовини визначені у низьких концентраціях, крім лауріл діетаноламіду, який виявлено у високій концентрації навіть у яйцях пінгвінів дженту. Діетаноламіди – це речовини, які використовують у побутовій хімії як мильну основу чи стабілізатор емульсій;
• 27% – фармацевтичні препарати та продукти їхнього розпаду (знеболювальні: трамадол та мептацінол);
• 15% – продукти особистого користування (косметика), а саме парабени. Це речовини з консервуючим ефектом, їхнє завдання – захистити косметичну масу від розвитку грибків, цвілі і мікроорганізмів, відповідно в природі вони також пригнічують розвиток натуральної мікробної флори. Із загалом 33 речовин найчастіше в пробах фіксувався метилпарабен (у 93%);
• 15% – пестициди та інсектициди та продукти їхнього розкладу. Найбільше було зареєстровано ізопрокарбу – пестициду, який особливо шкідливо впливає на бджіл та комах-опилювачів;
• 13% – стимулятори та продукти їхнього розкладу (а саме нікотин та кофеїн).
Скринінг на присутність понад 65 тис. підозрілих речовин показав наявність в пробах додаткових 56 речовин, на які треба звернути увагу.
Загалом рівень забруднення проб біоти з Антарктики є нижчим, ніж в Європейських морях – це цілком зрозуміло, адже на крижаному континенті немає постійного населення та промисловості. Але тривожним є сам факт їхньої наявності в такому віддаленому від людської діяльності регіоні. Якщо перелічені вище речовини знайдені навіть у Антарктиці, це значить, що вони поширюються без обмежень по всій планеті та становлять загрозу для всіх без винятку екосистем. Отримані в майже безлюдній Антарктиді дані є вагомим аргументом на користь спільних глобальних дій для виведення з виробництва чи заміни виявлених стійких біоаккумулюючих хімічних речовин на більш «екологічні» альтернативи.