Текст: Сергій Лебід (Оригінал: Bit.ua, 19 серпня 2021)
12 українців зараз зимують на станції «Академік Вернадський» в Антарктиці. Ми поговорили з одним із них – біологом Антоном Пуговкіним. Розпитали про досліди, робочі будні, посиденьки в барі, антарктичний футбол і багато іншого.
Скільки триває вахта на станції «Академік Вернадський»?
Останніми роками є така практика, що в період з грудня до квітня приїжджає сезонний загін на антарктичне літо-осінь.
Взагалі зимівля на Вернадського триває приблизно рік. Перезмінка відбувається щороку в різний час, але приблизно з лютого до квітня.
Шлях до Вернадського
Дістатися станції – складне логістичне завдання.
Ми добиралися маршрутом із Києва в Стамбул, звідти – у Сан-Пауло (Бразилія), потім – у Сантьяго (Чилі), там внутрішніми авіалініями прямували в Пунта-Аренас, звідти на українському риболовному судні ми йшли впродовж п’яти діб до станції.
У Пунта-Аренас, до речі, довелося два тижні просидіти на карантині через пандемію.
Цьогоріч відбулася неймовірна подія для антарктичної спільноти України – Кабмін погодив купівлю британського криголама James Clark Ross. Отже, наступна антарктична експедиція вже добиратиметься власним кораблем. Це не просто покращення логістики, а ще й можливість проводити дослідження дорогою.
Шлях на кораблі займає більш ніж місяць різними океанами й морями. Можна робити досліди з гідробіології й океанологічні дослідження, на судні є геофізичне обладнання.
Робота біолога в Антарктиці
За спеціальністю на станції я біолог. Під час цієї зимівлі нас троє біологів. За кожним закріплене певне завдання та визначений фронт роботи.
Я маю декілька напрямів роботи:
Дослідження хімії води, фільтрація води для фіксування фітопланктону та бактеріопланктону – це регулярне завдання, робимо від двох до чотирьох замірів на місяць.
Ловлю рибу, провожу розтини, збираю та фіксую різні паразитичні організми.
Ще одне регулярне завдання – моніторинг птахів. Десь раз на два дні треба робити прохід за визначеним маршрутом і перевіряти своє, так би мовити, господарство.
Мій головний вектор роботи – кріобіологія. Я вивчаю стійкість репродуктивних клітин риб до низьких температур, зокрема до штучного заморожування.
Насамперед заморожуємо сперматозоїди. Їх можна охолодити до температури рідкого азоту (-196С) та зберігати скільки завгодно. Потім можна відігріти їх і провести запліднення.
Один із напрямів кріобіології – кріоконсервування. Це фактично метод або технологія, яка пов’язана з ідеєю, що за умови низьких температур властивості й цілісність біологічного об’єкта можуть бути збережені. Як у фантастичних фільмах – коли можна заморозити людину й через деякий час відігріти, і людина не постраждає.
Зараз заморожувати організми й навіть людей вміють, але поки що неможливо розморозити їх без шкоди для організму.
Риболовля та дослідження в умовах Антарктики
Є правила виходу на човні в акваторію. По-перше, екіпаж складається мінімум із двох людей. Можна й більше, якщо є потреба.
Одна людина – це драйвер, який веде човен. Основні наші драйвери – механік або дизеліст.
Сам човен потрібно спустити на воду за допомогою крана, перевірити його стан, пальне й завантажити всю необхідну техніку.
Вихід планують завчасно для того, щоб всі учасники могли спланувати роботу.
Мої виходи в море пов’язані з виловом риби для майбутніх досліджень. Це не потребує далеких вилазок.
Човном також користуються інші біологи. Велика частина морської програми пов’язана з Оксаною Савенко (авторка більшості фото). Вона досліджує морських ссавців, зокрема китоподібних. Її основна програма полягає у відборі тканин для молекулярно-генетичних та інших досліджень, фотографуванні з метою ідентифікації особин та в акустичних дослідженнях – записі звуків._
Ще є один із напрямів – дослідження біолога Вадима Ткаченка. Він вивчає зоопланктон, або, як він його називає, «рачків». Вадиму для досліджень потрібні планктонна сітка, лебідка та інше спеціальне обладнання.
Як влаштоване життя на станції?
Щодня хтось заступає на денне чергування – з 8 ранку до 12 ночі. З 12 ночі до 8 ранку – це нічне чергування, на яке кожен зимівник заходить на тиждень. З вечора суботи по іншу суботу.
Черговий обходить територію щодві години вдень і щогодини вночі. Потрібно перевіряти кілька будівель станції, зокрема зважати на термометри, датчики на насосах, показники на дизелях тощо.
Денний черговий допомагає кухарю – він ходить за продуктами в наш склад.
Щодо одягу: більш ніж 20 позицій різного одягу кожен із нас отримав ще в Києві. Одяг якісний, ми гарно укомплектовані.
Дуже низьких температур, враховуючи розташування нашої станції, тут не буває. Найнижча температура впродовж зимівлі може бути -20, десь у таких межах. Складності може завдавати вітер, пориви інколи досягають 30-31 метрів на секунду.
Умови, звісно, мають певні вимоги до одягу, але щоб дуже довго одягатися – такого немає.
Суботи на станції – це святкова вечеря. Всі одягають святкове вбрання: костюми, сорочки. Ми сидимо в приємній атмосфері, яка може продовжитися в нашому барі, а потім переміститися до когось в офіс.
Річ у тім, що бар розташований над спальним приміщенням, і там можна перебувати тільки до 12 ночі. Тому якщо вечірка затягується, треба шукати інше приміщення.
Вихідні на станції – це поняття відносне. Зазвичай вихідний у неділю, але його може й не бути. Проте якщо він є, класно робити лижну експедицію нашим островом, або ж перейти на інший.
Це і відпочинок, і фізичні навантаження, аби не засиджуватися, а також можна зробити різні спостереження. Останні 5-6 тижнів ми намагаємося раз на тиждень робити такі вилазки.
Мідвінтер – головне свято антарктичної спільноти. Як його святкують?
Чому це свято прекрасне? Тому, що його святкують на кожній станції. Перед святом всі обмінюються вітаннями одне з одним.
Нам надіслали десь 50 різних вітань з усіх куточків Антарктики. Це показує єдність у цьому місці.
Мідвінтер відсвяткували 22 червня. Ми добре погуляли та провели спортивну програму.
Одна з традицій – це моржування в плавках і краватці в океані. Це ще британська традиція. Потім ми грали у футбол. Взагалі на станції це один із головних видів спорту. Мені розповідали, що у минулих зимівлях вдалося зіграти десятки матчів. Це гарна і фізична активність, і психологічна розрядка.
Слідкуйте за роботою наших науковців
У Національного антарктичного наукового центру є власний сайт. Там можна знайти історію станції Вернадського, цілі роботи й наукові досягнення.
У 26 антарктичної експедиції є власна сторінка в соцмережі. Там дуже гарні фото й історії з життя зимунів.
Ось найновіший пост на сторінці, на Вернадського хуртовина:
