Українські вчені разом із колегами з Університету Південної Богемії (Чеська Республіка) та Чеської антарктичної дослідної програми провели спільну роботу із виявлення хімічних забруднювачів у водах Антарктики за допомогою спеціальних пасток.
Це пасивні пробовідбірники, що протягом часу встановлення накопичують на собі розчинені у воді органічні забруднювачі. Вони мають важливу перевагу порівняно з традиційним відбором зразків води. Завдяки накопичувальному ефекту ці пристрої можуть фіксувати хімічні сполуки, присутні в низьких концентраціях або концентрація яких постійно змінюється.
Пастки розмістили на два тижні під час минулого антарктичного сезону в двох локаціях: поблизу української станції «Академік Вернадський» (о. Галіндез) та неподалік чеської польової бази CZ*ECO Nelson (о. Нельсон). Біля кожної працювали по 4 пристрої: у прісних водоймах вище та нижче впливу станцій, у водах, що живляться з льодовиків, а також у прибережних морських водах.
Щоб деякі пастки можна було занурювати в море, українська інженерна група зварила для них спеціальні металеві куби.
Зразки проаналізували за допомогою рідинної хроматографії–мас-спектрометрії (LC-MS) на наявність широкого спектра фармацевтичних препаратів, пестицидів, PFAS (відомих як «вічні хімікати» через їхню надзвичайну стійкість до розкладання), а також промислових хімікатів. Це відбулося на базі відкритої дослідницької інфраструктури Південночеського дослідницького центру аквакультури та біорізноманіття гідроценозів (CENAKVA).
На щастя, майже жодних сполук з переліку не було виявлено, за винятком слідів бензотриазолу. Його часто використовують для захисту металів від корозії. У морській воді з бухти поблизу пірсу «Вернадського» на низькому рівні виявлено DADMAC-C10 — амонійну сполуку, що присутня у формулах поверхнево-активних речовин і дезінфекторів.
Вчені успішно протестували методику в антарктичних умовах, тож на майбутнє пастки можна буде встановлювати на триваліший термін. Такі дослідження дадуть змогу відстежувати сполуки, що можуть переноситися на великі відстані, а також оцінити вплив роботи станцій на вразливі антарктичні екосистеми.
У підготовці матеріалу допомагали Антон Пуговкін та Аліна Садченко.
Фото: Іван Парнікоза, Антон Пуговкін, Аліна Садченко, Отакар Струнецький.
