Наступного сезону на «Вернадському» та «Ноосфері» почнуться два нові міжнародні наукові проєкти

Наступного сезону на «Вернадському» та «Ноосфері» почнуться два нові міжнародні наукові проєкти

На станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» стартують 2 нові міжнародні дослідження. Це стало можливим завдяки участі України в проєкті POLARIN програми «Горизонт Європа», який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури.

На «Вернадському» триватиме дослідження аерозольного розповсюдження мікробних спільнот у полярних регіонах. Це перший проєкт MICROAIRPOLAR.

Він передбачає встановлення на трьох станціях в Арктиці та трьох — в Антарктиці спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря. Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, кого саме вітер заносить у полярні регіони. За допомогою обчислювальних моделей також відстежать траєкторії повітряних мас і рух бактерій в Арктиці й Антарктиці та між ними.

Це важливо, бо мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні. Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття.

Дослідження проводять вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).

Другий проєкт — TRICUSO-FLOATS, присвячений моніторингу вуглецю в Південному океані.

Біля острова Південної Джорджії з борту криголама «Ноосфера» запустять 6 аргобуїв із низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю. Також буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, O₂ та акустичними сенсорами вітру. Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан.

За попередніми даними, цей океан поглинає близько 40% усього CO₂, який утримують усі океани разом, хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Нині існують суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання. Тож розширення просторового та часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.

Проєкт реалізують вчені Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).

Обидва дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.

Нагадуємо, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу. Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за підсумками конкурсів. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS — перші проєкти-переможці, що отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в межах POLARIN.

Для України такі ініціативи — це можливість долучитися до новітніх наукових досліджень та бути активним членом глобальної полярної спільноти.