Наслідки військової агресії рф для української антарктичної програми представлені на консультативній нараді з Договору про Антарктику

Наслідки військової агресії рф для української антарктичної програми представлені на консультативній нараді з Договору про Антарктику

Щороку держави, які є сторонами Договору про Антарктику, проводять консультативні наради “з метою обміну інформацією, взаємних консультацій з питань Антарктики, що становлять загальний інтерес, а також з метою розробки, розгляду і рекомендації своїм урядам заходів, що сприяють здійсненню принципів і цілей цього Договору”. Фактично цей захід – найголовніша подія року в елітному клубі антарктичних країн, яку можна порівняти із засіданням Генеральної Асамблеї ООН – тільки для учасників Договору про Антарктику. На нараді вирішуються усі найголовніші питання спільного управління та взаємодії на крижаному континенті. Учасниками Договору є 56 країн, але право голосу мають лише 29 Консультативних сторін, серед яких й Україна. На жаль, рф також має право голосу на консультативних нарадах.

Сьогодні, 30 травня, в Гельсінкі (Фінляндія) розпочалася 45-та  Консультативна нарада з Договору про Антарктику. На початку наради від імені приймаючої сторони виступила держсекретар Міністерства закордонних справ Фінляндії пані Іоанна Сумувуорі, яка, зокрема, засудила повномасштабну російську агресію.

У відповідь представники рф висловилися проти так званої “політизації” роботи Системи Договору про Антарктику, реагуючи на виступ пані Іоанни, а також на влаштований Україною та групою країн-однодумців демарш у ході попередньої наради минулого року. На думку представників рф, така політизація негативно впливає на міжнародну співпрацю сторін і суперечить духу Договору. Більше того, вони зазначили, що масштаб впливу війни на українську антарктичну програму не є очевидним.

Представники української делегації – директор Національного антарктичного наукового центру Євген  Дикий та керівник відділу міжнародного співробітництва центру Андрій Федчук – відреагували на таку заяву.

Напередодні засідання за підтримки фінської сторони  була встановлена фотовиставка “Україна в Антарктиці: дослідження та незламність”. Метою цієї виставки є висвітлення роботи НАНЦ в складних умовах російської агресії. На виставці представлені світлини про історію та сучасність досліджень України в Антарктиці, унікальну природу крижаного континенту. Особливе місце в експозиції посідають два колажі: фото офісу НАНЦ, розтрощеного внаслідок удару російської ракети по центру Києва, та українських полярників, які стали до лав ЗСУ та боронять Україну.

“Антарктида і Договір про Антарктиду не знаходяться у космосі. Коли одна сторона Договору повністю зневажає базові принципи ООН, ця сторона не може вимагати «деполітизувати». Якщо ви запитуєте про прямий вплив військової агресії рф на українську антарктичну програму, саме на програму, не на всю країну, будь ласка, подивіться на фотографії у фойє. Подивіться на фото, на якому офіс українського антарктичного центру, однієї зі сторін Договору, зруйнований балістичною ракетою іншої сторони Договору про Антарктику. Також подивіться на обличчя українських полярників, серед яких науковці, які наразі не можуть продовжувати антарктичні дослідження, тому що мусять боротися за свою Батьківщину, за нашу демократію на передовій. І це все прямий вплив війни на нашу антарктичну програму”, – зазначив у своєму виступі Євген Дикий.

Після цього більшість країн, консультативних сторін Договору, виступили із засудженням російської агресії. Китай – єдина країна, що виступила проти “політизації” наради.

Щиро дякуємо всім державам, а особливо Фінляндії, за висловлену підтримку України. 

Довідково.

Україна приєдналась до Договору про Антарктику 1992 року. Участь у Договорі надає нашій державі право проводити діяльність в Антарктиці (зокрема, створювати наукові станції та відряджати наукові експедиції) і призначати уповноважених представників на Консультативні наради з Договору про Антарктику. З 2004 року Україна отримала статус Консультативної сторони Договору про Антарктику – наразі його мають лише 29 країн. Цей статус надає нашій державі право вирішального голосу у прийняті будь-яких рішень з усіх питань, пов’язаних з діяльністю в Антарктиці.

Фото: Андрій Федчук