Гідрометеорологічні та океанографічні дослідження

ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ТА ОКЕАНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Наукові співробітники що закріплюються за гідрометеорологічним напрямком виконують спостереження та дослідження передбачені індивідуальними технічними завданнями а також приймають участь у побутово-господарчих заходах із забезпечення функціонування Станції. 

Робота гідрометеоролога охоплює такі наукові області як метеорологія, океанологія, гідрологія, гляціологія. За спрямуванням це є прикладна фізика і хімія оточуючого середовища, а саме атмосфери, гідросфери та підстильної поверхні. Успішне виконання програми спостережень і досліджень потребує наявності відповідної освіти, професійного досвіду, вільного володіння ПК та розуміння основ програмування, електротехнічних здібностей і бажання працювати з приладами. В нагоді стане любов та повага до природніх стихій та їх бурхливих проявів що повсякчас заважатимуть роботі. 

Найбільшою складністю в професійній роботі гідрометеоролога на станції є необхідність чіткого слідування графіку проведення спостережень та вимірів, що часто накладається і не співпадає з іншими обов’язками, колективними заходами, особистими бажаннями, тощо. Саме тому, для пом’якшення негативного впливу, на Станції передбачено 2-3 метеоролога, щоб розділити весь об’єм робіт згідно особистих здібностей та графіків і забезпечити неперервність спостережень. 

 

Типовий об’єм робіт передбачає: 

  1. Стандартні метеорологічні спостереження для формування синоптичних зведень, які проводяться кожні 3 години. Зведення в напів-автоматичному режимі заповнюються автоматичною метеорологічною станцією Vaisala AWS-310. Для забезпечення надійності та безперервності спостережень паралельно завжди працює резервна автоматична метеостанція ММК «Тропосфера». Візуальна та контрольна частина цих спостережень передбачає регулярні виходи на метеомайданчик незалежно від погодних умов.
  2. Океанографічні спостереження включають візуальний опис льодового стану акваторії, що виконується кілька разів на тиждень та гідрологічне зондування у визначених точках. Зондування проводиться з моторного човна за допомогою ручної лебідки та зонду-логеру, який вимірює розподіл температури і солоності морської води по глибині, а також визначається прозорість морської води за допомогою білого диску Секки. 
  3. Гляціологічні спостереження включають зняття показників з рейок снігомірного полігону та георадарне сканування поверхні льдовика, для відстеження процесів формування льодовика. Роботи проводяться тричі на місяць.  
  4. Озонометричні спостереження що виконуються для виміру загальної концентрації озону в товщі атмосфери, в основі представляють собою рутинні операції вимірів на спектрофотометрі Добсона, що проводяться згідно 3-х плаваючих графіків, для різних типів спостережень, в залежності від пори року та погоди. У спостереженнях озону є півторамісячна перерва в червні – липні (період полярної ночі) та дуже щільний графік їх проведення в грудні – січні. Окрім цього щомісячно передбачено проведення кількох видів тестів спектрофотометру, що виконуються згідно описаних інструкцій. Зважаючи на специфіку робіт завідомо призначається відповідальна особа за проведення цих спостережень
  5. Зчитування даних та супутнє обслуговування логерів систем моніторингу. На станції працюють гідрологічні логери, встановлені на морському посту для вимірів параметрів океану, логери окремих датчиків сонячного випромінення, мікрокліматична станція, радар вертикального зондування опадів, інтервальні фотокамери. Все це логерні системи, які потребують періодичного зчитування даних, очистки від відкладень снігу та ожеледі, деякої іншої уваги до себе. Написані інструкції не завжди охоплюють весь обсяг проблем які можуть неочікувано виникати в ході їх експлуатації.
  6. Додаткові експерементальні роботи можуть бути призначенні для випробовування нового обладнання та нових методів досліджень, так зокрема у 2021 – 2022 рр. планується запровадження нерегулярних випусків радіозонтів.
  7. Передача даних та формування місячних звітів та зведень. Дані строкових метеорологічних спостережень у кодовій формі SYNOP передаються в реальному часі при настанні строку. Результати озонометричних вимірів передаються щодоби. Інші дані відповідно до поточного переліку передаються у складі місячного звіту, включаючи місячне статистичне зведення у кодовій формі CLIMAT. Формування місячної звітності потребує вільного володіння ПК та навиків статистичного опрацювання даних. Збір та опрацювання даних за місяць може займати кілька робочих днів, і відбувається паралельно з виконанням всіх інших обов’язків. Повний архів даних, включаючи ті дані що не передавалися у місячних звітах, здається при поверненні експедиції. Передача даних зі станції здійснюється через мережу інтернет, за сприяння системного адміністратора станції. 

За потреби, до відправки експедиції у Києві проводиться стажування по формуванню зведень у кодовій формі SYNOP та CLIMAT, а також по проведенню озонометричних вимірів. Однак, більша частина гідрометеорологічного обладнання станції, нажаль, не має аналогів в Україні, тому побачити як воно працює можна буде вже тільки по прибуттю на станцію.