Каталоги китів і мікропластик в океані - майбутня українська експедиція в Антарктику робитиме 5 нових типів досліджень

Каталоги китів і мікропластик в океані - майбутня українська експедиція в Антарктику робитиме 5 нових типів досліджень

Учасники 23-ї Української антарктичної експедиції, які вирушать на станцію Академік Вернадський наприкінці березня, почнуть проводити нові види досліджень. Про це розповів в.о. директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий сьогодні, 14 березня 2018 року, в МОН.

Зокрема, йдеться про 5 нових біологічних досліджень. Насамперед дослідники започаткують фотоідентифікаційні каталоги китів, а також оновлять і продовжать такі ж каталоги тюленів Ведделла. Особисте «упізнання» кожного кита чи тюленя дозволяє краще відстежувати шляхи їх міграції і розробити ефективніші програми їх збереження.

У ґрунтах Антарктики науковці вивчатимуть мікробні угрупування та їх засоби пристосування до екстремальних умов, а за залишками луски, шкіри та іншими «екологічними ДНК» у воді визначатимуть склад живих організмів. На відміну від традиційних методів, метод е-ДНК дозволяє визначити “генетичні сліди” всіх видів тварини, які побували у воді протягом останніх 3-х днів. Таким чином, є змога отримати повніший список фауни Антарктиди та запровадити точніший і швидший метод моніторингу стану екосистеми.

Ще 2 види досліджень будуть спрямовані на вивчення забруднення довкілля. Перший стосуватиметься вивчення вмісту мікропластику у воді та донних осадах. Другий – аналізу вмісту хімічних забрудників у тканинах риб та молюсків. Такі дослідження покажуть динаміку переносу забруднення між континентами. Також це дасть додаткові аргументи для обмеження використання певних хімічних речовин чи зменшення використання пластикової тари у світі.

«Ми маємо амбітну ціль – за кілька років перетворити острів Галіндез, де розташована наша станція, на постійну екологічну «обсерваторію». Саме для цього й розширюється список досліджень, які проводитимуть українські полярники. Результати цих досліджень даватимуть нам спектр необхідних даних, за якими можна буде визначати реакцію екосистеми на зміни клімату», – зазначив Євген Дикий.

Він також розказав про пріоритетні напрями роботи НАНЦ у найближчі роки. Наприклад, діяльність науковців не обмежуватиметься лише територією станції. Передусім планується відновити морські дослідження в Південному океані, а в перспективі – рухатися вглиб Антарктики та розвивати наукові дослідження в Арктиці.

Ще одне важливе питання – відновлення гендерної рівності під час відбору сезонних та річних експедицій на станцію.

«Недопуск жінок на українську антарктичну станцію – неподобство, нечуване у 21 столітті. Це особливо образливо, враховуючи успішну участь жінок у найперших, найбільш героїчних українських експедиціях у 1990-ті роки. Відтепер українська станція відкрита для всіх, незалежно від статі та гендеру», – підкреслив очільник НАНЦ.

Також серед пріоритетів – широка співпраця з міжнародними партнерами та громадськістю, розробка нової державної програми досліджень в Антарктиці на 2021-2030 роки.

«Ми маємо багато переваг в Антарктиці. На нашій станції раніше, ніж на інших, відчуваються зміни клімату, на ній десятиліттями ведеться низка спостережень, вона працює впродовж усього року. Водночас в Україні є фахівці в усіх сферах антарктичних досліджень – біологічних, геофізичних, метеорологічних, океанологічних тощо. І ми повинні використовувати це наповну, адже наразі полярні дослідження – одні з найперспективніших у світі. І тут Україна має сильні позиції», – відзначив Євген Дикий.

Нагадуємо, що 1 березня 2018 року 12 учасників нової щорічної експедиції на українську антарктичну станцію Академік Вернадський закінчили обов’язкове навчання. На наступний тиждень заплановано урочисті проводи 23-ї експедиції, під час яких традиційно відбудеться прес-конференція.

Також раніше Євген Дикий повідомив, що нормальний Інтернет на станції Академік Вернадський має з’явитися вже цього року.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *